Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор відвідав монастир Згромадження Сестер Святого Йосифа Обручника Непорочної Діви Марії.
У своєму зверненні до сестер владика наголосив:
— Святий апостол Петро звертався до євреїв, які показували себе мудрими та кпили з того, що прийде день, коли усім потрібно буде здавати рахунок зі свого життя. Траплялося немало осіб, які насміхалися з того, що після смерті тіла, дух живе та не вмирає, таким способом заохочували багатьох, щоб віддаватися пристрастям і в нічому себе не обмежувати. Дехто стверджували про вічність матерії й не сприймали того, що Господь створив світ. У книзі Буття читаємо: «На початку сотворив Бог небо і землю. Земля ж була без вигляду і невпорядкована і темрява (була) над пропастю, і дух божий носився над водою» (Бут 1,1-2). Святе Писання виразно свідчить, що Господь покликав до буття світ видимий і невидимий. Поза Богом не існує нічого! І матерія немає вічного існування, бо Господь дав її початок. Це проти тих, хто не вірить в Бога, хто віддається безглуздому життю, хто висміює тих осіб, які провадять відповідальне життя, зважаючи на Божий суд. Були інші люди, які уже вичікували Господнього суду і не розуміли чого Господь бариться з приходом!? Апостол вказував, що Бог довготерпеливий, дає час кожній людині, щоб вона схаменулася та покаялася за свої гріхи. На тлі таких тверджень та нерозумінь розвивалася хибна філософія, яку спростовував та заперечував апостол Петро, вказуючи, щоб, радше, жити чесно, практикувати чеснотливе життя, не піддаватися омані безбожних, не врити тим, хто перекручує писання. Він звертався: «… зростайте у ласці й пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа…» (2Пт 3,18).
Ісус говорив апостолам про руйнування міста Єрусалиму, про його святиню, про переслідування за його ім’я, а учнів цікавило, коли це станеться, який буде попереджувальний знак тощо. Отримали відповідь: «Коли ж побачите мерзоту запустіння, що загніздилася там, де їй не слід, то хто читає, хай розуміє. Тоді ті, хто в Юдеї, хай утікають в гори» (Мр 13,14). Господь вказав на сонце, місяць та зорі, які підлягатимуть великій зміні та люди побачать Людського Сина, який прийде з великою славою та силою. Говорячи про руїну Єрусалиму, про падіння Ізраїлю, про гіркі виклики, які чекали на цей народ, Ісус вміло вплітав у китицю слів повідомлення про своє місце у світі, про своє Божество, відповідальність та велику місію спасіння! Бог не говорить слів даремно, його слова збуваються та стануться, коли наступить відповідний час. Бо не все, що було сказане пророками відразу відбувалося, а проходили місяці, роки, століття тощо, наступав відповідний час і Господь, Син Божий прийшов у світ. Спаситель прибув до своїх людей, він переміг гріх, демона, був розіп’ятий, помер на хресті, але воскрес, встав живим після смерті! Бог не помирає, Господь живе! І ми живемо в Господі! Небо і земля проминуть, слова Господні не проминуть! Будьмо вірні й вдячні Господу за його велику любов та милосердя до нас та нашого народу! Показуймо нашу любов до Бога через щиру та прозору любов до усіх ближніх, не чинімо жодного винятку в любові. Благаймо Господа, щоб завершив цю кроваву війну й дав мир в нашій країні! Пресвята Богородице, заступайся за нас перед своїм сином, а нашим Богом.
