Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Кир Володимир Груца
Владика Володимир Груца народився 19 серпня 1976 року в м. Добромиль Старосамбірського району Львівської області. У 1994 році вступив до Чину Найсвятішого Ізбавителя, у якому склав вічні обіти (2000 рік). Священничу формацію отримав у Вищій семінарії отців редемптористів у Тухові (Польща) і в Папській Богословській Академії (тепер Папський університет Івана Павла ІІ)в Кракові. 12 липня 2001 року отримав священничі свячення з рук єпископа Андрія (Сапеляка).
В 1998—2002 і 2003―2008 роках навчався в Інсбруцькому університеті в Австрії, який закінчив, захистивши докторську дисертацію з догматичного богослов’я на тему «Тайна покаяння в світлі Христового Воскресіння». Під час навчання в Інсбруці о. Володимир був співпрацівником пасторально-консультативного центру міста.
З 2009 до 2012 був директором студій Львівської провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. З 2013 виконував уряд магістра новіціату. Одночасно був професором догматичного богослов’я Українського Католицького Університету, Вищої духовної семінарії у Львові та Василіянського інституту філософсько-богословських студій у Брюховичах.
Автор книги «Святе таїнство покаяння у світлі Христового Воскресіння. Розуміння сповіді в Українській Греко-Католицькій Церкві» (2013). Монографія видана на основі перекладу докторської дисертації з німецької мови. Видання присвячене столітньому ювілею служіння редемптористів в Україні (1913―2013 рр.).
Окрім рідної мови, володіє російською, польською, німецькою і англійською.
14 січня 2016 Папа Франциск дав свою згоду на канонічний вибір ієромонаха Володимира єпископом-помічником Львівської Архиєпархії, який здійснив Синод єпископів УГКЦ, і надав йому титул єпископа Баганни.
Єпископська хіротонія відбулася 7 квітня 2016 року в Архикатедральному соборі св. Юра у Львові. Головним святителем нового єпископа став Глава УГКЦ – Блаженніший Святослав, співсвятителями — Митрополит Львівський Ігор та єпископ Самбірсько-Дрогобицький Ярослав.
Пояснення символіки герба Преосвященного владики Володимира
Елементи: У золотому перекинутому вістрі Богородиця в синьому мафорії та червоному хітоні тримає на руках Дитя в зеленій сорочці і золотому гіматії та сандалях, в обох – золоті німби; у правому червоному полі – золота куля, яку пробиває згори срібний меч із золотим руків’ям; у лівому червоному полі – золотий тризуб із хрестом на середньому зубі, над ним – такий же княжий вінець. Щит розміщений на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою єпископською митрою з червоним підкладом. Обабіч виходять золоті єпископський жезл і процесійний хрест. На синій стрічці девіз золотом: «МИЛОСЕРДЯ І РАДІСТЬ».
* У геральдичному описі бік вказують «від щитотримача» (тобто геральдичний «правий» бік для глядача буде ліворуч).
Геральдичний опис
Символ Богородиці з Дитям подано за сюжетом ікони Матері Божої Неустанної Помочі як символ належності Владики до монашого Згромадження Редемптористів. Під неустанною опікою Богородиці він прагне сповняти все своє пастирське служіння. Слід відзначити, що момент номінації Владики збігається зі святкуванням 150-літнього ювілею передачі ікони Матері Божої Неустанної Помочі папою Пієм ІХ монашій родині Редемптористів під опіку та для поширення її культу.
Пробита мечем куля була на печатках війтів Добромиля з ХVІІ ст., тепер її використовують як один з елементів герба Старосамбірського району, вказуючи на його частину, що раніше формувала Добромильський повіт. Добромильщина є місцем походження Владики. Меч також символізує Боже Слово, яке повинно проникати цілу людину. А завданням єпископа як апостола сучасності є проповідувати Євангеліє та «навчати всі народи» (пор. Мт. 28,19-20).
Золотий тризуб із хрестом під княжим вінцем є символом святого рівноапостольного князя Володимира, який є покровителем новопоставленого Владики.
Поєднання кольорів «синього і жовтого» вказує на національну символіку України. Богородиця немов вливається в червоний колір двох бічних полів, оскільки ікону Матері Божої Неустанної Помочі вважають також «іконою любові».
Щит, уміщений на мантії, яку увінчує митра, жезл і процесійний хрест, – ознаки єпископської гідності власника герба.
Девіз «МИЛОСЕРДЯ І РАДІСТЬ»: Папа Франциск проголосив 2016 рік Ювілейним роком Божого Милосердя, в часі якого відбулася номінація Владики. Милосердя пов’язане з покаянням, яке актуальне завжди і для всіх. Кожна людина прагне відчути материнську присутність Церкви, яка її приймає і любить. Через покаяння та прощення в життя приходить правдива радість, якої не повинно бракувати в єпископському служінні.
Тема милосердя має місце також в девізі герба Архиєпископа і Митрополита Кир Ігоря, що підкреслює певну спадкоємність для єпископа-помічника Львівської Архиєпархії.
Герб виконав Андрій Гречило, голова Українського геральдичного товариства.