У Неділю М’ясопусну, 10 березня 2024 року, єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у храмі Пресвятої Трійці на Тершаківців звершив священниче рукоположення Віталія Лозинського.
Коментуючи євангельське слово цієї неділі про Страшний суд (Мт. 25, 31-46) владика Володимир роздумував над тим, що робити, щоб успадкувати вічність.
«Ніхто не знає докладно, як там дійсно є, як виглядає це місце перебування Бога. Але для нас важливіше, чи ми там будемо?! Що робити, щоб успадкувати небо, тобто щасливу вічність? Ми на це питання можемо відповісти наступним чином: молитися, приймати Святе Причастя, виконувати заповіді, цілковито наслідувати Ісуса Христа…», — зазначив він.
«Сьогоднішнє Євангеліє дуже особисте, це немов би ціла програма діяльності Ісуса Христа. Кожний з нас своїм життям показує, до якої групи людей він буде належати у вічності: до спасеннях чи проклятих. Це потрібно показати вже тут, на землі. Ісус не страшить нас страшним судом, а застерігає. Тут йдеться передусім про людські відносини. Нема мови про матеріальні речі, про гроші, чи вони все вирішують чи ні, а йдеться про людяність. Якщо ми спочатку не станемо людьми, то не зможемо бути християнами…»,— ствердив єпископ-помічник.
За його словами, сучасна війна принесла в наш український дім багато неспокою, болю, різних емоцій. Ми готові вирішувати, хто буде спасенний, а хто проклятий. Та це ж вирішує кожна людина способом власного життя. Тому важливіше робити свій вклад в перемогу, не чекаючи, що хтось за нас це зробить. Також не кожний голодний, спраглий, хворий, нагий чи ув’язнений є в стані просити допомогу.
«Бог ставить сьогодні в книзі життя нашого співбрата Віталія свою печать. Адже священиче рукоположення є печаттю. Її ніхто і ніколи не може стерти. Але важливо довкола цієї печаті наповнювати кожний день змістом служіння», — підкреслив він.
«Кожна мить нас наближає до вічності. Не маємо цього боятися, а вибирати добро! Шлях добра у світі ніколи не закінчується, лише хтось мусить йому дати початок. А це і є передсмак неба на землі!»— додав владика Володимир.
