У Томину неділю, 1 травня 2022 року, Митрополит Львівський Ігор звершив у Архикатедральному Соборі святого Юра у Львові (пл. св. Юра, 5) Аррхиєрейську Божественну Літургію. Співслужили Архиєреєві сотрудники Собору, а також запрошене духовенство Архиєпархії.
В часі Літургії відбулося дияконське рукоположення піддиякона Юрія Адама.
Слово проповіді Архиєрей звернув до події, описаної у євангельському уривку. Христос, що крізь замкнені двері приходить до учнів, дає апостолам особливе покликання через уділення Святого Духа – відпускати гріхи. «Як багато ми з вами могли б роздумувати, сперечатися та провадити діалог про діло відпущення та затримання гріхів! Ця глибока ділянка життя відноситься до вічності, до справи вічного щастя, вічної нагороди або безоборотного покарання!» Присутні досвідчили мир, який приніс Христос; натомість апостол Тома, що не був свідком цієї зустрічі зі Спасителем, відмовився вірити на слово, і лише тілесна зустріч дозволила йому утвердитися у вірі. «Невіра учня Томи стала переконливою вірою для багатьох, які сумнівалися у воскресінні Христа!.. Тома мав можливість почути Христа, Його голос, побачити Його постать та діткнутися своїми руками Господніх ран. Учень прийшов до переконання у воскресіння Христове через довершений факт вкладання руки до ран, а не через віру».
Подія зустрічі з воскреслим Христом відгукується у сьогоденні у тяжких обставинах боротьби України за свою свободу і перемогу над злом. «Наші воїни показують нам переможні рани, які вони отримали, що промовляють до нашого народу та народу світу: Мир вам! «Мир вам» означає, що воскреслий Господь з нами! Христос був катований, зранений, зневажений, щоб нас захистити від ран та приниження. Ісус показує нам свої рани – наш народ також відкриває й показує Господові наші рани, зокрема, військових, про які Він знає, а ми просимо Його позитивної реакції, захисної дії Його могутності проти демонських ворогів. Виходить, через нас, через наших воїнів, волонтерів, мирне населення тощо Господь промовляє до людства усього світу» – наголосив проповідник, підкреслюючи: жертовність українців стає свідченням для цілого світу. «Через відкритість українського народу, через його рани, через бажання миру та свободи, через наші серця Бог прагне показати свою любов до усього людства! А Христос воскрес, Він – Господь наш і Бог наш!»
