Лист-вітання Митрополита Львівського науковій спільноті Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника

Лист-вітання
науковій спільноті
Львівської національної наукової бібліотеки
з нагоди 150-ліття від дня народження
Василя Стефаника

Високодостойний пане Директоре,
Вельмишановні пані та панове,

Сьогодні ми зібралися тут, щоби вшанувати 150-літній ювілей Василя Стефаника – людини, ім’я якої носить Львівська національна наукова бібліотека. Український письменник, громадський діяч, політик, посол Австрійського парламенту від Королівства Галичини та Володимирії. Ці титули, які тяжким трудом і потом здобув у своєму житті Василь Стефаник, вже говорять про нього дуже багато. У ці дні про нього говоритимуть і писатимуть дуже багато фахівці, що займаються дослідженням його біографії.

Але, як Архипастир, хочу кілька слів сказати про нього, як про християнина з тонким відчуттям усіх реалій людської долі і руки Божого Провидіння, яка нею провадить. Кажучи це, маю, очевидно, на думці його усім відому новелу «Камінний хрест», що її письменник написав у 1900 році.

То був надзвичайно непростий час для нашого Народу, бо, не маючи власної державності, він був змушений емігрувати у далекі краї. Головний герой новели представляє українця, який вирушає у далеку дорогу і не знає, що його чекає. Але він любить свою землю, він любить свій край, людей і хоче після себе залишити якусь пам’ять. І як символ цієї пам’яті він вибирає ні що інше, як кам’яний хрест, який встановлює на одному з пагорбів поля, біля якого роками він тяжко порався. І на цьому хресті він викарбовує слова вдячності Богу та своє і жінчине ім’я.

Камінний хрест – це не тільки новела, у якій Василь Стефаник зобразив долю багатьох українців, які на початку минулого століття вирушили у чужі краї у пошуках кращої долі. У цьому кам’яному хресті проглядається і доля самого письменника. Адже останні роки свого життя він прожив у великих терпіннях і убозтві. А руку помочі йому простягнув той, хто простягнув свого часу руку усьому Українському Народові – Митрополит Андрей Шептицький. Він до самого кінця земської мандрівки Василя Стефаника допомагав йому як матеріально, так і духовною підтримкою.

Чого вартий тільки лист Василя Стефаника від 16 січня 1935 року адресований митрополиту Андрею з нагоди чергової річниці його інтронізації на Львівський митрополичий престіл, якого варто зацитувати у оригіналі:

«Найдорощий нам всім владико!
Моїм найбільшим бажанням є могти ходити і дійти там, де кождий українець хоче бути 17 січня, аби свойому найвищому владиці поклонитися. Буду старатися разом з синами, щоби віддячити Вам все добре, яке Ви особисто нам зробили. З весною або сам привезу, або пішлю Вам мою автобіографію, яку я при сонцеві докінчу, бо хочу, щоби українці бодай тільки знали про мене, що Ви ексцеленціє, направду мене ратували від останньої біди.
Вам все один вдячний Василь Стефаник».

Кожна людина бажає по собі залишити пам’ять наступним поколінням. Це природне бажання жити вічно було дароване людині самим Богом ще у раю і не було відібране їй навіть після того, коли людина відпала від Творця. Василь Стефаник залишив по собі велику спадщину і український Народ доцінив її належно, назвавши його ім’ям Львівську національну наукову бібліотеку.

Сьогодні, коли ми тут зібралися, щоби вшанувати пам’ять 150-літнього ювілею Василя Стефаника, подякуймо Богові, що завжди посилав нам великих і жертовних провідників слова і діла. Водночас просімо Бога, як нас заохочує Митрополит Андрей Шептицький, щоб милостивий Господь посилав завжди нашому Народові великих і ревних провідників на церковній і народній ниві. Бо коли є добрі провідники, тоді і Нарід має запевнене добре майбуття. Нехай так буде!

Від себе особисто та від усього нашого духовного клиру, вітаю усіх працівників Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника з чудовим ювілеєм вашого Покровителя! Ви, як працівники бібліотеки, виконували й продовжуєте славно трудитися, зберігаючи велику спадщину фондів цього наукового закладу, який, без сумніву, належить до національних скарбів України!

Хай добрий Господь береже усіх вас в доброму здоров’ї та готовності до чесної праці!

Благословення Господнє на Вас!
Львів, 14 травня 2021 року Божого.

ІГОР
Архиєпископ і Митрополит
Львівський УГКЦ

Останні новини

12 червня 2021 року відбулася IX Всеукраїнська медична проща до Страдчу «Моє милосердя змінює світ», яку організувала Комісія...
У суботу 12 червня 2021 року спільнота "Оселя" святкує вісімнадцяту річницю з дня свого заснування. З цієї нагоди...
З 13 до 27 червня з нагоди 20-ліття візиту до України святого Папи Римського Івана Павла ІІ у...
8 червня 2021 року у Львівській міській раді відбувся брифінг, на якому презентували загальноміську програму святкування 20-літнього ювілею...
8 червня 2021 року в конференц-залі Курії Львівської Архиєпархії (м. Львів, пл. св. Юра, 5) відбулися червневі збори...