1Кр 11,25-32;
Ів 6,48-54.
Дуже глибоко промовляв Ісус Христос до людських сердець, заявляючи, що Він – хліб життя! Просто, без філософії, без вступів та пояснень, а елементарно й зрозуміло: «Я є хлібом життя» (Ів 6,48; о. Тур.) Людина споживає хліб та інші продукти для того, щоб жити. Спаситель світу виразно та без тлумачень наголошував, що Він є хлібом для життя, й додав у перспективній формі – ваші батьки їли хліб й померли, а Він – хліб з неба, щоб, споживаючи Його, жити, а не помирати! Манна теж дана була з неба ізраїльтянам, бо сам Господь промовив до Мойсея: «Ось я дам вам хліб з неба, і народ вийде і зберуть його кожного дня, щоб випробувати їх чи підуть за моїм законом чи ні» (Вих 16,4; о. Тур.) Ісус продовжив стверджувати без заперечень, що Його хліб – це Його тіло! І тут можемо розуміти, що це – жертва Бога на хресті, це – смерть Спасителя за життя світу, який віддав своє життя, своє тіло на смерть. Тіло Спасителя, що споживаємо, як святе Причастя, юдеї розуміли лиш як природне тіло, тому чинили суперечки між собою, не розуміючи духовного споживання тіла Христового. Не відомо, що думали учні Христа про складні Його заяви? Поставмо себе на місце учнів чи слухачів, що слідували за Ісусом, і подумаймо, яка б була наша реакція на дивні Його слова?! Можливо, залишилися біля Ісуса ті, хто й не розуміли, але вірили, що Він говорить правду, яка їм ще не підвладна? Ті, хто були при Ісусі увесь час, хто були свідками чудесних оздоровлень, помноження Ним хлібів, воскресіння мертвих тощо – вірили Його словам, але не розуміли до кінця, що б це означало? І святий євангелист Іван описав стан після таких слів Ісуса тих багатьох осіб, які слідували за Ним: «Віднині багато хто з його учнів відійшли геть і вже не ходили з ним. Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Чи й ви не хочете відійти?» (Ів 6,66-67; о. Тур.) Настала дуже відповідальна хвиля віри, бо Ісус не відступав від своїх слів, лише запропонував присутнім вільний вибір. Господь стверджував, що Він говорить щиру правду, що у Його словах немає роздвоєння, не існує якогось здогадливого розуміння? Він наполягав на споживанні тіла та на питті Його крові, й переконував, що таких Він воскресить останнього дня, щоб мали вічне життя. Цей вислів сильно вдаряв по вухах слухачів, і багато з них не могли оговтатися. Присутні бажали зрозуміти сказане слово Спасителя своїм обмеженим розумом, але тоді ще не здолали збагнути цього вислову – а на віру не здобувалися. Мало осіб залишилися вірними Ісусові, не покинули Його, а вірили Йому, хоч Він давав шанс вибору, насилу нікого не тримав біля себе. Апостол Петро відгукнувся до Ісуса: «… Господи, до кого ж ми підемо? Ти ж бо маєш слова вічного життя» (Ів 6,68). Відчайдухи віри не відступали від Ісуса, вірили Його словам і не помилилися! Бог завжди говорить правду, і це потвердив Ісус Христос у своєму зверненні до Небесного Отця: «Освяти їх правдою [своєю]: слово твоє – правда» (Ів 17,17; о. Тур.) Слово Боже – правда, бо у Господа неправди не існує!
Ісус закликав причащатися, споживати Його тіло та кров, але на той час слухачі не розуміли, і своє нерозуміння перетворювали на відхід від Христа. Дивувалися, що Він говорить про споживання Його тіла та пиття крові. «Я живий хліб, що зійшов з неба; якщо хто споживе цей хліб, житиме вічно. Хліб, який я дам, – це моє тіло…» (Ів 6,51). Близькі учні Ісуса ці незрозумілі слова облишили чесноті віри; хоч не розуміли значення цих слів, але вірили, що це відбудеться, бо Він від недуг оздоровляв і мертвих словом воскрешав, хліб та рибу помножував тощо!
Дякуймо постійно Господу за те, що Він прийшов у людському тілі у світ, проживав серед людей, відчував голод і спрагу, працював, навчав народ Божої правди, відкупив від неволі демона людський рід, помираючи на хресті, воскрес і вознісся на небо. І ще дуже важливо: Ісус захотів стати кормом, тому назавжди залишився перебувати з людьми під видом хліба й вина у святому Причасті. Ісус, Син Божий, став нашим кормом, нашою духовною поживою, щоб її гідно споживати й отримати вічне життя! Святий апостол Павло перестерігає: «Тому, хто їстиме [цей] хліб і питиме Господню чашу негідно, буде винний супроти тіла й крови Господньої!» (1Кр 11,27; о. Тур.) Приступаймо до святого Причастя з великою вірою та чистою душею, щоб звіщати смерть Господню й отримати вічне життя! Пресвята Богородице, благослови нам у тому і випроси миру в нашій країні!
+ Ігор
Митрополит Львівський
23 червня 2022 р. Б., храм Пресвятої Євхаристії, м. Львів
