До акції долучився єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир. Ініціатива об’єднала духовенство, медиків, людей мистецтва, підприємців, журналістів, студентів, бухгалтерів, психологів Львова. Організатор – керівник медичного центру «Іванна», пані Іванна Михайлишин.
Перед початком одягання писанки до учасників звернувся владика Володимир.
«Сьогодні багато хто став волонтером. Волонтер – це той, хто віддає своє най-дорожче: час і волю . Ми до війни мали дуже багато планів, стратегій, думок, як вести бізнес. В одну ніч все перекреслеслилося, але драматичні події дуже часто відкривають нам те, ким ми є і з ким ми є», – зазначив архиєрей.
Також владика закцентував увагу на страсному тижні та пояснив, які події ми зустрінемо на дорозі цього особливого тижня.
«Вербна неділя відкриває двері до страсного тижня. На цій дорозі ми зустрінемо багато цікавих персонажів. Буде драматичний момент зради, який і ми могли в своєму житті переживати. Натомість появилося дуже багато людей, про яких ми можливо не знали, або вважали їх випадковими. Серед них також внутрішньо переселені особи», – зазначив єпископ-помічник ЛА.
«Хто був разом з Ісусом? На Його хресній дорозі появилася жінка Вероніка, їй було просто прикро. Вона не була покликана у Галилейському озері, не отримала офіційного запрошення йти за Христом. Вона зупинилася, бо їй стало Його шкода. Вероніка зробила що могла. Витягнула хустку і обтерла піт з Його лиця. Також йшов Симон Киринеєць з поля, мав також свої плани. Тут його просять допомогти нести хрест, ще й «злочинцеві». Далі Ісуса було потрібно кудись похоронити. Появився Йосип з Ариматеї з Никодимом. Ці двоє людей більше належали до течії фарисеїв. Вони були його підпільними учнями. Трохи йшли за ним, трохи ні. Недуже признавалися, не знали, якою буде суспільна думка. Кінцево Йосип з Ариматеї дає до диспозиції свій гріб, більше того елітний гріб витасений зі скелі», – пригадав архиєрей події останніх днів Ісуса на землі.
І додав: «Коли настав великодній ранок, то першими його свідками стали ті, хто витривав у терпінні. Це були жінки-мироносиці, хоча Ісус потім намагався зі всіма нав’язати контакти. Хто каявся, отримував прощення. Інші хотіли йому послужити».
«Важливо пам’ятати, що Бога радше зустрічають ті, хто хоче Йому послужити ніж ті, хто хоче панувати і реалізовувати свої амбіції. Люди, які хотіли послужити закінчили життя святими. Важливо зробити правильний вибір», – переконаний єпископ-помічник ЛА.
«В день святкування входу Господнього до Єрусалиму ми традиційно родиною вби-раємо писанку – символ єдності , Життя та відкуплення. Цьогоріч ми об”єдналися у велику родину чудових людей, які в часі війни робили і роблять надможливі речі , щоб допомогти ближньому.
Духовенство, медики, люди мистецтва, підприємці , журналісти , студенти, бухгалтери , психологи – ми злучилися , окрім в бажанні перемогти ворога , в спільномому прикрашанні писанки в кольори нашого українського прапора. Кожна зав’язана стріч-ка нас наблизила до перемоги .
Дякуємо Владиці Володимиру(Груці) за підтримку всіх добрих справ, настанови та участь .
Дякуємо солістці Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Аліні Діденко за виконання гімнів України ( державного та духовного) .
Дякуємо фотографині Лесі Сторощук за її посвяту свого часу для доброї справи .
Дякуємо всім, хто з нами творив це і тим , хто не зміг , але був присутній духом і покликом серця творити добро .
В цей складний час маємо молитися, об”єднуватися навколо добра , плекати віру , мову та традиції . Маємо гуртуватися і не падати духом !
І цей захід лише вчергове потвердив , що
” В єдності сила народу.
Боже, нам єдність подай!», – зазначила на своїй фейсбук-сторінці Іванна Михайлишин.