«Найголовніше наше покликання – це святість життя», – владика Володимир у 5-ту неділю Великого посту

-
Post font size
+

Служіння – це не професія, це покликання і дар, який потрібно прийняти. Найголовніше наше покликання – це святість життя. Святість робить нас не фанатами чи диваками, а якраз нормальними людьми. На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир в Архикатедральному соборі св. Юра під час проповіді до вірних у 5-ту неділю Великого посту.

«Ми маємо право всього не розуміти, але не можемо бути до цього байдужі»

«Ісус з учнями перебуває в дорозі. І чим ближче вони до Єрусалиму, тим ближче до них є терпіння, хрест, але і Воскресіння. Чуємо, що Ісус говорить про це своїм найближчим учням, але вони мають страх, вже заздалегідь бояться. Тематика анонсу страждань має місце в біблійно-літургійних текстах протягом Великого посту. Апостоли наперед нагнітають ситуацію, мають своєрідний страх перед страхом», – зазначив Архиєрей коментуючи уривок сьогоднішнього Євангеліє.
І пояснив: «З однієї сторони людина хоче стабільності, але такої, яка їй вигідна. З іншої сторони має «страх перед назавжди». Тому молода людина з великою трудністю приймає рішення щодо вибору свого покликання, життєвого стану. Думає, невідомо, як воно буде…»

За його словами, учні Ісуса не все розуміють, хоча це може бути розрадою для нас, бо і ми всього не розуміємо. Це водночас є закликом до поглиблення духовного життя, до подолання викликів на дальшій дорозі. Ми маємо право всього не розуміти, але не можемо бути до цього байдужі. Бо недарма кажуть, що крахом любові не є смерть, а байдужість.

«Великою проблемою є, коли людина не вміє слухати до кінця, тоді вона робить собі і іншим багато проблем»

Проповідник звернув увагу вірних, що сьогодні євангелист Марко ставить перед нами учнів Якова і Івана,яких Ісус покликав свого часу на морі у Галилеї, коли вони ловили рибу з батьком. Та зазначив, що по дорозі до Єрусалиму вони переживають страх, бо чують слово «хрест» з уст Вчителя, але їхні вуха закриті на слово «Воскресіння». На його переконання, великою проблемою є, коли людина не вміє слухати до кінця, тоді вона робить собі і іншим багато проблем. Така поведінка типова для сучасної людини, яка в стресі подій почує якесь слово, вирве його з контексту, а далі не слухає.

«Кожна людина може і повинна бути близько Бога, якщо готова служити»

Яків та Іван, – каже владика Володимир, – бояться, що ніякої кар’єри не буде, бо Вчитель говорить про страсті, смерть. Тому прагнуть забезпечити для себе місце біля Ісуса. «Вони напевно думають дуже по-світськи, що це Царство буде якоюсь структурою тут, на землі. А оскільки Вчитель говорить про свою близьку смерть, то треба подбати про майбутнє, про спадщину, мати якісь гарантії. Інші учні обурені, починається бунт», – припускає він і наголошує: «Проте Ісус є великим педагогом, бо в даній ситуації наголошує на служінні. Кожна людина може і повинна бути близько Бога, якщо готова служити: «Це в світі князі пригнічують інших, між вами має бути інакше: якщо хтось хоче бути великим, хай буде слугою». Ісус вказує на себе як приклад служіння».

«Основини критеріями наслідування Бога є сповнення Його волі та служіння»

«Щоб бути вірним учнем чи ученицею Ісуса Христа, чи конечно терпіти так само як він?» – запитує Архиєрей і відповідає: « Радше ні. Бо так випливає з євангельського слова. Основини критеріями наслідування Бога є сповнення Його волі та служіння. Ми, щоправда, не можемо спрогнозувати, де на цій дорозі будуть також терпіння чи випробування. Саме в ці моменти має бути підсилена думка про Воскресіння. Кожна людина має свою життєву дорогу, якесь покликання. Але прагнення виконувати Божу волю повинно бути програмою нашого життя. Тоді Бог обдаровує нас своєю благодаттю».

На завершення проповіді Преосвященний Володимир привів у приклад Марії Єгипетської, на яку цієї неділі Церква теж звертає увагу. Зокрема на її приклад радикального навернення. «Марія Єгипетська з глибоких провалин гріха перейшла до вершин святості. Вона вчить нас, що святість є можлива для кожної людини, яка готова виконувати Божу волю та заінвестувати власне життя у служіння. На перший погляд, це мінімальні критерії, але вони мають велику перспективу», – наголосив на завершення Преосвященніший Володимир.

Пресслужба Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ

Останні новини

Упокоївся в Бозі п. Володимир, батько о. Романа Гнатіва, священника Львівської Архиєпархії. Заупокійні богослужіння: Парастас - сьогодні у...
З 2 по 7 грудня на Святоюрській горі працювала особлива святкова резиденція – Домівка святого Миколая. Хто її...
У свято Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор освятив престіл святині та звершив Архиєрейську...
«Споглядаючи сьогодні на Марію, на її життя, ми дуже вдячні за те, що Бог вчинив з нею. Водночас...
Молодіжний хор «Слідами Херувимів» з парафії Віри, Надії, Любові та їх матері Софії гуртується при своїй церкві вже...