У відпочинково-реколекційному домі «Світлиця» у Брюховичах відбулися щорічні Дні духовної віднови для катехитів Львівської архиєпархії. Цьогорічні реколекції провадив владика Гліб Лончина.
Протягом трьох днів катехити мали нагоду спільно молитися та слухати духовні науки, присвячені особистим стосункам людини з Христом.
Головною темою реколекцій стало запитання: «Чи Ісус знає мене? Чи я знаю Ісуса?». У своїх науках владика Гліб наголошував, що Христос знає кожну людину не лише тому, що є Богом, але передусім тому, що безмежно дарує Себе людині.
Пригадуючи євангельську подію миття ніг учням (Ів. 13), проповідник зауважив, що Ісус відкриває Свою любов через служіння. Ця любов досягає своєї повноти в Євхаристії, де Христос продовжує дарувати Себе як Хліб життя, живлячи людину Своєю любов’ю та самим Божим життям.
Владика також звернув увагу на слова апостола Павла: «Христос умер за наші гріхи» (1 Кор. 15, 3), пояснюючи, що Господь добровільно взяв на Себе тягар людського гріха. Не тому, що був винний, а тому, що захотів розділити людську долю до кінця, відкривши дорогу до спасіння.
Особливе місце у роздумах посіли слова апостола: «Полюбив мене й видав Себе за мене» (Гал. 2, 20). За словами реколектанта, саме в цьому кожен християнин може побачити дуже особистий вимір Божої любові. Христос віддав Себе не лише за людство загалом, а за кожну конкретну людину. Подібно і в Посланні до ефесян апостол Павло закликає жити в любові, «як і Христос полюбив нас і видав Себе за нас» (Еф. 5, 2). Саме Хрест Господній залишається найвищим взірцем любові, яка не шукає свого, а вміє дарувати себе іншим.
Реколекційні науки не обмежувалися лише роздумами про Божий дар. Владика Гліб запропонував кожному поставити собі інше запитання: що я можу подарувати Ісусові? Насамперед — свій час. Час на молитву, вдячність і зустріч із Ним. Навіть короткий візит до храму, щире слово подяки чи хвилини мовчазної присутності перед Господом стають відповіддю людини на Його любов.
Окремо проповідник наголосив на значенні Божественної Літургії. За його словами, особиста молитва є важливою, однак вона знаходить свою повноту у спільній молитві Церкви. Під час Літургії людина приносить Богові себе, а її молитва єднається з досконалою молитвою Христа до Отця. Саме тому участь у Євхаристії — це не лише виконання обов’язку, а жива зустріч із Тим, Хто продовжує дарувати Себе світові.
Окремо владика зупинився на темі внутрішнього життя людини та боротьбі з емоціями. Він пояснив, що самі почуття або спонтанні емоційні реакції не є гріхом. Людина не завжди може керувати тим, що відчуває в першу мить. Гріх починається тоді, коли людина свідомо приймає зло у своє серце і відповідає злом на зло. Якщо ж вона не погоджується зі своєю злістю і бореться з нею, це вже шлях до чесноти. Водночас владика закликав не втрачати надії через власну неміч, а щодня чесно визнавати свої падіння перед Богом під час іспиту сумління та навертатися, пам’ятаючи про людську крихкість і потребу Божого милосердя.
Під час Днів духовної віднови катехитів відвідав митрополит Львівський Ігор. Звертаючись до учасників реколекцій, митрополит подякував їм за служіння у парафіях, наголосивши, що катехиза — це насамперед свідчення власної віри. Він побажав, щоб час реколекцій допоміг кожному відновити особисті стосунки з Христом, адже лише той, хто сам живе Євангелієм, може переконливо передавати його іншим.
Директорка Катехитичного центру Львівської архиєпархії Віра Ценглевич зазначила, що щорічні Дні духовної віднови є доброю нагодою не лише духовно збагатитися, а й зустрітися разом. За її словами, катехити служать у різних громадах архиєпархії, тому такі зустрічі допомагають відчути єдність, підтримати одне одного, поділитися досвідом і повернутися до своїх парафій із новими силами для подальшого служіння.
Підготувала Юлія Козіброда
