30 січня у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа УГКЦ відбулася Архиєрейська Літургія з нагоди свята Трьох святителів, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор. Після завершення Божественної Літургії Архиєрей оголосив призначення нового ректора семінарії — ним став отець-доктор Михайло Плоцідем.
А отця-доктора Ігоря Бойка, який упродовж 12 років очолював Духовну семінарію, призначив керівником Шпиталю Шептицького
Свого часу отець Михайло Плоцідем став першим ректором Львівської Духовної семінарії Святого Духа після виходу УГКЦ із підпілля. Отець Михайло здобував священничу формацію саме в цьому навчальному закладі. До призначення отець служив проректором із питань формації і виховання, а також викладав богословські дисципліни.
Звертаючись до духовенства, семінаристів і гостей, новопризначений ректор висловив подяку Богові та Митрополитові Ігореві за довіру, підкресливши, що приймає нове служіння з вдячністю та покорою. Він також закликав семінарійну спільноту до спільної молитви, підтримки та співпраці задля спільного служіння Богові й людям.
Водночас попередній ректор семінарії о. д-р Ігор Бойко, який очолював Львівську духовну семінарію Святого Духа впродовж 12 років, отримав нове призначення — керівника Шпиталю Шептицького у Львові.
Звертаючись до спільноти, отець Ігор підсумував роки свого служіння у семінарії, наголосивши на глибокій вдячності Богові за пережитий шлях:
— Сьогодні завершилося моє служіння у Львівській духовній семінарії — час, сповнений неймовірної Божої благодаті, за який ми з дружиною безмежно вдячні Господу. Я сповнював це щоденне служіння з радістю та миром у серці. Дякую Митрополиту Львівському владиці Ігорю Возьняку за довіру та підтримку, адже саме у серпні 2013 року він покликав мене до цього служіння. Тоді я ще до кінця не усвідомлював, що мене чекає, але сьогодні чітко розумію: нічого не стається випадково, бо за всім стоїть Божа воля.
Отець Ігор подякував усій семінарійній спільноті — настоятелям, викладачам, працівникам і братам-семінаристам — за роки спільної праці, молитви та служіння, особливо в непростий час війни:
— Ви завжди були поруч, і я багато чого навчився від кожного з вас. Нам було справді добре разом працювати, молитися, служити, подорожувати та відповідати на виклики війни.
Окремо отець Ігор подякував прихожанам, завдяки молитві та пожертвам яких семінарійний храм став справжньою перлиною УГКЦ, до іконописців, які впродовж десяти років творили простір молитви, а також до батьків семінаристів, які довірили семінарії виховання своїх синів.
— Я пишаюся кожним випускником, який сьогодні жертовно та самовіддано служить Богові й людям. Життя навчило мене довіряти Богові, який веде нас лише Йому відомими стежками. Ми йдемо вперед, пам’ятаючи, що кожен фініш — це, по суті, старт.
