У понеділок, 7 квітня, в Гарнізонном храмі ссв. апп. Петра і Павла у Львові попрощалися із військовослужбовцями Володимиром Гложиком та Андрієм Голендерським, які захищали Україну від російських окупантів.
Чин похорону звершив владика Володимир.
Погребення Володимира Гложика відбудеться на Личаківському кладовищі, а Андрія Голендерського – на Голосківському кладовищі.
Володимир Гложик (18.09.1992-28.09.2024). Уродженець міста Макіївка Донецької області.
Навчався у Макіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 22. Протягом 2007-2009 років здобував освіту у Донецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Георгія Тимофійовича Берегового. Згодом вступив на кафедру військової підготовки Камʼянець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка, а протягом 2012-2013 років проходив навчання у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
Після закінчення академії одружився у місті Жидачеві Львівської області, тут народилися його донька та син.
Кадровий військовий. Проходив військову службу у складі 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки Сил підтримки Збройних Сил України. У лавах бригади виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції, впродовж останнього періоду обіймав посаду заступника командира бригади.
За особисту мужність та сумлінну багаторічну службу був нагороджений іменною зброєю та численними відзнаками, такими як: нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України, Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального штабу «За досягнення у військовій службі» I-го та II-го ступеня, Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального штабу «За заслуги перед Збройними Силами України» та ін.
У Володимира Гложика залишилися дружина, донька, син, батько та сестра.
Андрій Голендерський (14.07.1982 – 23.03.2025). Уродженець міста Маріуполь Донецької області.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №60, згодом здобув професію механіка металургійного обладнання в Механіко-металургійному технікумі Приазовського державного технічного університету.
Після завершення навчання працював у сфері перевезень спершу у Маріуполі, а потім у Харкові. У вільний час займався боксом, ще будучи у рідному Маріуполі захоплювався вітрильним спортом. Зі слів матері, був «надзвичайно доброю людиною, мав винятковий хист до кулінарії».
Із початком повномасштабного вторгнення родина Андрія Голендерського переїхала до Львова. Тут він за власною ініціативою став на захист держави від російських загарбників до складу військової частини А4896 Збройних Сил України. Брав участь у запеклих боях на Покровському напрямку.
В Андрія Голендерського залишилася мама.
