У Хрестопоклінну неділю Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор очолив Хресну дорогу у відпустовому місці Страдч.
Наприкінці Архиєрей звернувся до вірних такими словами:
— Дякую доброчесним священникам, дияконам, чернецтву, дорогим мирянам та мирянкам, молоді та дітям за участь у цій молитовній Хресній дорозі. Ми радо ступали втішливими ногами за спасенними кроками Ісуса Христа і в глибоких роздумах наших сердець обіймали хрест, який ніс Син Божий на гору Голгофу. Ісус був дуже знесилений, тіло посічене бичами, голова поранена терновим вінцем, увесь у судомах, а на раменах ще й дерево хреста. Не нарікав, не звинувачував нікого, хоч добре знав, що це гріхи кожної людини лягли Йому, обезсиленому важким тягарем. Терпів, люблячи нас! Більше любив грішників, як терпів муки за наші гріхи!
Кожна особа присутня тут, по-різному пережила участь у Хресній дорозі. Учасники Хресної дороги поставили собі певну мету пожертви у власних добрих намірах. Очевидно, що ми усі благаємо в Господа, щоб він завершив цю кровопролитну війну, яка ведеться здичавілим ворогом уже одинадцятий рік. Розуміємо і переконуємося, що криваві тирани хочуть воювати, панувати, свідчити свою зверхність над світом. Нам непросто і нелегко, але ми довіряємо Господові, що він оберне великі втрати нашого народу на незмірне духовне добро! Так, ми добре розуміємо нашу погрішність та гріхи нашого народу перед Богом, тому каємося часто перед Господом, перепрошуємо Його за свої гріхи та провини усього нашого люду. Ісус Христос добровільно витерпів великі муки й ганебну смерть, щоб вчинити нас щасливими навіки. Коли Ісуса схопили вороги в Оливному городі, а Петро вихопив меч, щоб його боронити, Господь промовив: «Чи ти гадаєш, що Я не можу вблагати мого Батька, щоб Він дав мені понад дванадцять леґіонів ангелів?» (Мт 26,53).
Господь міг одним актом своєї волі обернути ворогів Христа у попіл. Але Син Божий виконував волю Небесного Батька і воля була, щоб винагородити Батькові за гріх вчинений першими людьми в раю та інші гріхи у такий драматичний спосіб, як смерть на хресті. А це означає велику провину людини проти любові Бога, яку він має до свого створіння. Ісус любить нас і тепер, коли проти нашого народу ведеться війна. Він не спостерігає збоку, а терпить з кожною людиною, яка переживає цю кровопролитну війну.
Молімося сердечно до Бога, щоб він найшвидше завершив цю бόйню, яку провадить московщина проти України та її народу. Бог почує нас, він завжди уважний на моління свого люду. Жертвуймо Небесному Батькові заслуги Ісуса Христа з його життя, особливо, терпіння, муки, зневаги та пониження; зраду, втечу та відречення апостолів; бичування, вінчання терновим вінцем, хресний шлях, прибивання рук і ніг до хреста, та ганебну смерть на хресті. Ісус помер, але його милосердя та любов до людських промахів – живуть! Він продовжує милосердитися над грішним способом життя людей, над обрáзами, які йому наносять люди, над грішними помислами, словами та діями божого люду. Божу доброту не можна зменшити. Він продовжує горіти любов’ю до нас, грішних людей; бажає рятувати нас так, як врятував розбійника на хресті, милість Ісуса і його милосердя – вічні до людей!
Дякую всім вам, учасникам Хресної дороги та молільникам. Не падаймо духом та не опускаймо рук, коли нам дуже тяжко! Звертаймо очі нашого серця на Сина Божого, який невинно та добровільно терпів за нас! Ісусе, добрий, люблячий та милосердний, зглянься на люд твій, вислухай благання наших сердець, почуй наші бажання та моління, прости нам провини наші та заверши цю кровопролитну війну! Хай Господь усіх вас благословить, гріхи простить, благання вислухає й війну завершить! Також присвячуємо цю Хресну дорогу ювілейному рокові та 160-тій річниці уродин праведного митрополита Андрея! Користайте з можливості отримати повний відпуст та жертвуйте в добрих намірах! Слава Ісусу Христу!
Світлини з Хресної дороги
