У день Святого Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію в Архикатедральному Соборі святого Юра у Львові
Звертаючись до вірних, які прийшли в цей час, щоб скласти свої молитви Господу, наголосив:
— Життя святого апостола Павла оберталося й завжди поверталося до особи Ісуса Христа, нашого Спасителя, якому апостол був безмежно вдячний і до Спасителя старався привести найбільше душ! Святий Павло навчав вірних праведного життя, вказував, що потрібно боротися проти особистих злих звичок та неупорядкованих почуттів, які зводять людей на манівці або хитро та вміло підштовхують до гріха. А святий апостол не міг заспокоїтися тим, щоб не пригадувати про великого Бога і нашого Спасителя, який був катований за наші беззаконня і помер за людські гріхи, щоб рятувати людей від вічного пекельного вогню. Ісус вступив у води Йордану не для того, щоб очистити себе від духовної нечистоти. Ні! Він – Святих-Пресвятий, Боголюдина. До нього не могла приліпитися чи приблизитися духовна скверна! Демон пробував спокушати Ісуса на пустині, але отримав рішучу відсіч: «… Іди геть [від Мене], сатано. Бо написано: Господеві Богу твоєму поклонишся і Йому єдиному служитимеш. Тоді лишив Його диявол; і ось ангели приступили й слугували Йому» (Мт 4,10-11). Ісус боровся за нас, за увесь людський рід, щоб вирвати його з посідання диявола; у водах Йордану чинив покаяння за гріхи усіх людей, усе людство обмив та звільнив від демонського беззаконня. Святий апостол Павло писав учневі Титові про Христа: «Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми зробили, але з власного милосердя…» (Тит 3,5). Через спасенну Божу ласку ми всі оправдані та сталися наслідниками вічного щасливого життя! Добре розуміємо, що наслідниками, а не власниками! І про що тут розходиться? А про те, щоб посісти щасливу спадщину на небесах, яку нам дарував Ісус Христос. Для того, щоб посісти спадщину на землі, необхідний заповіт; певні документи, родинні зв’язки, правні підтвердження. Лиш тоді спадщина потрапляє в посідання певної особи чи осіб. Але небесна спадщина, щаслива вічність, отримується через гідне християнське життя – життя любові Бога, ближніх, через щире каяття за вчинені гріхи тощо. Потрібні позитивні віхи життя. Великий розбійник, що висів на хресті поряд з Ісусом, покаявшись, відразу отримав запевнення раю від самого Сина Божого, тому кожна особа, яка щиро бажає неба – отримає його!
Сьогодні велике свято – Богоявлення, що заключає у собі хрещення Ісуса Христа в річці Йордані та об’явлення Пресвятої Трійці: голос – Небесного Батька; голуб – символ Святого Духа; Боголюдина, що вийшла на берег після хрещення, Друга Особа Божа, Син Божий, що охрестився у водах Йордану. Ісус ступив у води Йордану, Праведник занурюється у воду, щоб бути рівним грішникам, заодно, він взяв гріхи на себе, щоб піднести їх на хрест. Своїм розп’яттям на хресті, Спаситель відчинив людству небо, примирив усе людство з Богом, вчинив рівну заплату Небесному Батькові за гріх перших родичів та гріхи всіх людей. Гріхи усього людства світу тяжіли на Ісусові. Для усунення людського беззаконня необхідно було іншого хрещення, про яке висловлювався сам Ісус: «Хрещенням маю хреститися, – і як я втримаюся, доки не сповниться» (Лк 12,50). І це хрещення було пов’язане зі смертю Ісуса Христа на хресті. Небесний Батько послав єдинородного свого Сина, Ісуса Христа, щоб «дорогоцінним його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало і владу темряви» (Молитва 6-го часу). Ісус своїм актом покори та смирення навчає нас, як потрібно виконувати волю Небесного Батька. Він – рівний Батькові, заодно, Творець людей, котрі вчинили себе грішниками, – ступаючи у воду Йордану прирівняв себе до грішних людей. Тому й вода завмирала від здивування, течія зупинилася, бо це і їхній Творець, який стояв у ряді грішників, щоб охреститися від Івана. А Івану було ніяково, не міг на це погодитися, бо він – грішник має хрестити Бога!? Що це була за розмова між Ісусом та Іваном? Які слова переконання прозвучали з уст Ісуса, щоб Предтеча хрестив його? «… Ісус мовив йому: Залиш тепер, бо так належить нам виконати всю правду…» (Мт 3,15). Охрестившись, Ісус стояв на березі – тут сталося неповторне диво: небо відчинилося; Дух Божий, як голуб приближався до Ісуса; нараз пролунав голос Небесного Батька: «… Це є Син мій улюблений, якого Я вподобав» (Мт 3,17). Об’явлений Небесним Батьком – Бог, Син Бога живого, стояв посеред людей! Який наш добрий Бог, який добрий наш Бог – слухаймо та любімо його! А Марія, його мати, була завжди поряд. Тому благаємо тебе, Маріє, навчи нас любити твого сина, а нашого Господа, Спасителя світу!
