Найпершим та найважливішим покликанням «Руху Матері в молитві» є гуртуватися в молитовних спільнотах. Молитовний фронт є такий важливий. Прошу надалі тривати в молитві за дітей, родини, духовні цінності в суспільстві. Особливо актуальною є молитва за справедливий мир в нашій державі. Закликав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир “Матерів в молитві” парафії Введення у храм Пресвятої Богородиці під час святкової Божественної Літургії з нагоди 15-ліття заснування парафіяльної спільноти у 18-у неділю після Зіслання Святого Духа.
“Святкуючи недільний день, перегортаємо чергову сторінку історії нашого життя на землі. Наша особиста історія переплітається з євангельським словом (Лк 5, 1-11)”, – зазначив на початок проповіді архиєрей.
Ісус є сьогодні з нами, – каже проповідник, – так як був з народом на березі генезаретського моря. Петро разом з товаришами всю ніч ловили рибу і нічого не впіймали. Бо надіялися на себе, на власні сили, навіть на власну професійніть. Петро вважався фаховим рибаком, тому спочатку сумнівався, що Ісус просить закидати сіті вдень, якщо нічна риболовля була безуспішна. Але на слово Ісуса закинули сіті. Сталося чудо, сіті наповнилися рибою.
“Послух дає свій результат. Петро, Яків та Іван напевно відчували страх, перемішаний з захопленням. Вони зрозуміли, що зустріли не лише одного з проповідників. Його проповідь була дуже діяльна. Що більше, коли людина наближається до Бога, бачить себе в Божому світлі, то усвідомлює власну гріховність і недосконалість”, – додав єпископ-помічник.
На його переконання, Ісус Христос є великим педагогом. Він входить в життя людини також тоді, коли людина цього не очікує чи вже знеохочена, промовляє її мовою, дуже зрозуміло.
“Так Ісус каже до Петра: «Не бійся, віднині будеш ловити людей!» Він не каже: будеш апостолом богословом, мучеником… Ти залишаєшся надалі тою самою людиною, рибаком, але будеш мати справу з людьми, а не з рибою. Твоє життя не стане новим, а отримає новий напрямок. Твоя історія лишається з тобою, але віднині ти будеш її писати по-іншому. Не бійся, бо я з тобою! Як важливо це розуміти. Не важливо, яким буде майбутнє, але істотне є це, що в ньому є Бог.
Рибаки на чолі з Петром кинули все і пішли за Ісусом. Ця мова була для них зрозуміла, тому не було дискусій”, – пояснив проповідник.
Владика Володимир зауважив, що Ісус згодом мав з Петром клопіт, але все-таки довіряв йому. За його словами, апостол Петро є прикладом віруючої людини, незважаючи на недоліки.
“Можливо спочатку в Петра був ідеалізм та людські міркування, бо праця рибака була нелегка. А тут сталося чудо з риболовлею, тому кидає все, хоче бути в такій школі. Петро згодом Ісуса навіть відречеться, але сльози жалю відновлюють зв’язок між ними. Ісус не толерує відречення, але любить Петра. Бог ненавидить гріх, але виявляє любов та милосердя для грішника. Незважаючи на все, Ісус надалі Петрові довіряє. Довіра є великим скарбом, вона цементує відносини. Без довіри неможлива віра”, – ствердив він.
Роздумуючи над потребою молитви, архиєрей наголосив на необхідності вміти прийняти те, про що просимо: “Ми молимося, багато чого просимо. Навіть самі не знаємо, чи або коли це отримаємо. Головне, щоб ми були готові це прийняти. Ми отримаємо це, що для нас найкраще. Ми щось просимо, але, водночас через слабку віру, пояснюємо Богові, що це неможливо. Ми можемо навіть вже й забути, що просили. Молитва не має терміну дії, Бог її чує та пам’ятає”.
“Важливим критерієм успішної риболовлі було відчалити на глибінь. Тому Ісус велить Петрові так зробити. А Петро слухає, навіть якщо міг мати свої погляди чи думки з цього приводу. Християнство – це зв’язок, глибокі відносини з Богом. Не завжди буде так, як ми хочемо чи про що просимо в молитві. Це не означає, що Бог тим самим нас покинув. Він готовий йти з нами цією дорогою випробувань. Такі виклики якраз і показують цю глибину відносин з Богом”, – зазначив він.
“Дякуємо Богу за 15 років служіння в цій парафії спільноти «Матері в молитві». Це кришталевий ювілей. Він віддзеркалює багато добра, яка принесла жертовна любов та молитва матерів”, – наголосив архиєрей.
“Чи легко молитися? Не завжди легко. Це легко сказати, що будемо молитися. Ми обіцяємо іншим нашу молитовну пам’ять, нас просять про молитву. Але не завжди це так легко вдається. Тепер є так, що через соцмережі хтось просить про м
олитву в тому чи іншому наміренні. Ми спонтанно відповідаємо, висилаючи «сердечко» чи «складені руки». Але чи надалі про це пам’ятаємо?” – закликав до роздумів владика Володимир.
По завершенню Святої Літургії було прочитано молитву благословення дітей.
Спільнота представила гостям фотопрезентацію про свою діяльність.
Опісля святкової Божественної Літургії спільноту з ювілеєм привітав парох храму о. Любомир Ортинський. А також діти та молодь парафії.
Музичне привітання “Матерям” подарував хор парафії. А також гості ювілею – спільнота “Матерів у молитві” з с. Оброшино та з парафії “Собору святого Івана Хрестителя” м. Львова.
