Митрополит Ігор: «Перед Богом нічого не скриється, ніхто не оправдається хитрощами, а золото й гроші у вічності «не ходять»

-
Post font size
+

2Кр 2,4-15; Мт 23,13-22 (о. д-р Турконяк Р.) Каплиця, Борщовичі 14.08.2023.

Ісус Христос дуже переживав за народ, за їхнє спасіння, за те, щоб усі люди отримали вічну щасливу нагороду. Він бачив і знав, що книжники, фарисеї та їм подібні замикають для простолюддя двері вічної нагороди. Обтяжують їх різними приписами, багато з яких самі повидумували, й так знущалися над народом та тримали у страху. Тому Ісус дуже виразно промовляв до лицемірів, що вони замикають Царство Небесне перед людьми й самі туди не входять. Господь картав їх, що вони моляться напоказ, для людського ока, – за це їх очікує осуд, а не нагорода. Спаситель вичислив ще певні підступні заходи, які чинили «святці» (у лапках) й дуже перестерігав їх, як нерозумних та сліпих проводирів. Перед Богом нічого не скриється, ніхто не оправдається хитрощами, а золото й гроші у вічності «не ходять». Пророк Єремія промовляє Господніми устами: «Бо мої очі на всіх їхніх дорогах, і їхні неправедності не сховані перед моїми очима» (Єр 16,17). У книзі пророка Даниїла описано про історію з Сусанною, жінкою Йоакіма, яку двоє старців несправедливо звинувачували у зраді. Коли старці намагалися примусити її грішити з ними, Сусанна закричала великим голосом і сказала: «Вічний Бог, що знає сховане, що бачить все перед тим, що воно станеться» (Дан 13,42). Спочатку судді повірили старцям й жінку засудили на смерть, але Господь підняв духа в малого хлопчини Даниїла й стався пересуд – на старців винесли вирок смерті. Божі очі скрізь ходять за кожною людиною, бо Господь встановлює правду життя!

Слід пам’ятати про Божі Заповіді, виконувати їх. Вони під силу кожній людині, а ще – Господь дарував нам тайну святої Сповіді, в котрій можна легко примиритися з ним. Маємо різні прості та легкі шляхи, щоб осягнути вічну нагороду, бо вона для людей, ангели свою вже отримали! Нічого не допоможе перед Богом, клятва й кривоприсяга, коли хтось на таку несправедливість рішається; навіть тоді, коли судді на землі захистять та потвердять неправду!? Усі суди, які відбувалися й стаються у світі, Господь ратифікує або осудить! Слід не клястися престолом, храмом, золотом, небом тощо, необхідно скромно та в покорі виконувати волю Бога, й просити Господа прощення провин наших, та каятися за увесь свій народ! Мимо нашої погрішності, святий апостол Павло у листі до коринтян написав: «Бо для Бога ми є ніжними пахощами Христа між тими, що спасаються, і між тими, що гинуть» (2Кр 2,15). Господь любить нас, бо ми викуплені його найціннішою кров’ю!

Сьогодні початок Успенського посту й день присвячений святим мученикам, макавейським братам! Приблизно, в 166-ому році перед Різдвом Христа, сирійським царем був Антіох Епіфан, який намагався примусити юдеїв перейти на грецьку поганську віру. У книзі Макавеїв описано переслідування, що зазнавали вірні Юдеї. Серед них праведний священик Елеазар, певна жінка Соломонія та її семеро синів. Священик Елеазар був старшого віку, а задум у ворогів був такий, щоб йому дати їсти дозволене м’ясо, а іншим заборонену свинину. Священик відмовився споживати, бо в такий спосіб він би провокував та зваблював інших, хто не знав, щоб їсти заборонене м’ясо. Священика замучили на смерть за дотримання Божого закону. А в книзі про нього написано: «І цей, отже, переставився в такий спосіб, поправді оставивши не лише молодим, але і численним з народу свою смерть, як приклад і пам’ять мужності» (2Мак 6,31). Після нього загинули семеро братів та їхня добра мати Соломонія. Ці діти перетерпіли невиносні муки пам’ятаючи, що їх очікує вічна нагорода в небі. Пам’ять про нагороду, вірність та любов до Бога перемогли муки й уми лютих ворогів! Ось слова першого з братів перед приготованими їм муками: «…Бо ми готові померти радше ніж переступити батьківські закони. А цар розгнівавшись приказав розпекти пательні і котли. Як же зразу вони були розжарені приказав першому з них відрізати язик і, здерши з голови шкіру, відрубати кінцівки, як інші брати і матір дивилися. А як він в усьому став неспосібним, приказав дихаючим передати огню і пекти. Як дух доволі розходився з пательні, вони з матір’ю одні одних заохочували мужньо вмерти…» (2Мак 7,2-5). Трудно уявити жорстокість людей та мужність тих, хто вірний господу?! Годиться навести слова святого апостола Павла: «Богові ж подяка, який завжди прославляє нас у Христі і виявляє через нас духмяність свого розуму на кожному місці» (2Кр 2,14).

У день, перед торжеством перенесення у храмі хреста з престолу на тетрапод, в Царгороді відбувалася подія перенесення патріархом святого хреста з палати цісаря до храму святої Софії. Ми сьогодні поклоняємося хресту Господньому, бо Спаситель викупив увесь людський рід від диявольського засилля. Цілуємо святий хрест, який сьогодні знаходиться між нами виставлений для поклоніння, вшанування та цілування. На знак хрещення Русі, теж, святимо воду в наших храмах.

Молімося до святих братів Макавейських, їхньої матері Соломонії та праведного священика Елеазара, щоб Господь помилував наші душі та завершив війну в Україні!

Останні новини

Екобюро УГКЦ Львівської архієпархії під проводом о. Сергія Довби провело екологічно-патріотичний табір у горах під назвою «Місія». Табір...
Упокоїлася в Бозі п. Ганна, мама о. Івана Колодія, священника Львівської Архиєпархії. Заупокійні богослужіння: Парастас - сьогодні у...
Зарваниця, 2–12 липня 2024 року Божого Цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви проходив у Марійському духовному центрі в...
Коли ми приходимо на прощу до Зарваниці, ми усіма фібрами своєї душі відчуваємо, що над нами відкривається небо,...
Цьогоріч 12 липня минуло 13 років, коли вперше вірні УГКЦ молились святу Літургію на сходах Гарнізонного храму святих...