Стараймося бути на середині Церкви, щоб тут приймати Євхаристію і жити. Тоді буде нам добре і тим, хто є довкола нас. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир під час листопадових Вечірніх чувань в Архикатедральному соборі святого Юра, 4 листопада 2022 року.
«Ми переживаємо зеніт чувань і вершину нашого християнського дня – це Свята Літургія. Де чуємо слово життя, в якому йдеться про суботу», – зазначив проповідник.
Ми чуємо, каже він, що Ісусові докоряли, за те, що Він в суботу допомагав людям, бо були сторожі Закону, які його ставили вище від людини.
На переконання владики Володимира, Закон є бездіяльним, якщо він людині не служить. Учні зголодніли і розтирали колоски, щоб здобути зерно. Проповідник зауважив важливу деталь – Отці Церкви, пояснюючи цей фрагмент Святого Письма, кажуть, що це поле є немовби Святе Письмо. Самі колоски є в полові, яка символізує літери, а зерно – суть Божого слова.
Чи навіть сам Христос, бо згодом слово стало тілом.
«Треба потрудитися, щоб в житті дійти до того, що є істотне», – підкреслює архиєрей.
Відтак продовжує розповідь про другу частину – зустріч в синагозі у суботу, де Ісус зцілює чоловіка, який не володів рукою. Невідомо який мав діагноз.
«Чи хотів цей чоловік зцілення? Напевно хотів, але мав стільки законовчителів, що навіть не відважився питати Ісуса про це.
Перебував немовби в тюрмі свого життя і ще таких мав сторожів, які йому заважали жити замість того, щоб добпровадити до Бога. Ісус проявляє ініціативу. Просить його стати на середину – це означає де є стержень твого життя? З того треба починати.
Коли одна рука працює, а інша ні, то бракує стержня, рівноваги», – пояснює владика Володимир і порівнює руку цього чоловіка до руки Адама, яка простягнулася за яблуком.
«Це символ споживацтва. Людині захотілося… Не є проблема з’їсти яблуко, але якщо Бог каже, що нетреба брати цього, є достатньо інших. Людина бере саме це. Тут можна оправдовувати, що намовила жінка чи змій, але наслідки несемо всі», – застерігає архиєрей.
«Запам’ятаймо собі, що пошук винного не вирішує проблеми. Нічого не змінилося. Проблему треба вирішувати всім. Тому що кожна людина щось вносить у суспільство, в якому нам всім жити.
Ми можемо думати, що про поганий вчинок ніхто не дізнається. Воно вернеться потім до мене,бо нікуди не дінеться. Більше того ще й інші будуть зі мною нести наслідки»,– додає проповідник.
Основне фото з архіву
