Слово Митрополита Львівського до спільноти Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі

Юди 1;
Ів 19,25-27.

У цей день, у суботу, святкуємо скромне свято Церкви – Співстраждання Богородиці. І, коли задумаємося над значенням слова співстраждання, зрозуміємо особу, що томиться, боліє серцем, плаче душею від терпіння знаної їй особи чи ради страждання певних осіб або когось близького, просто ради болю рідної народності. Тут відразу скажу, що на цей час війни, яку розв’язала Росія проти нашого народу, усі свідомі люди нашої країни, співстраждають, співтерплять не лише з тими, хто нас захищає, нашими воїнами, але з усіма, хто уже потерпів від цієї війни, та зі свідомою всією нашою нацією. Нас дуже болить серце за тих, хто загинув, відчуваємо втрату, боліємо з рідними полеглих воїнів; з пораненими і їхніми близькими, з тими, хто втратили домівки, житло, майно; з полоненими та окупованими особами, з тими, кого вивезли в далекі райони Росії… Увесь наш свідомий своєї ідентичності народ в Україні та за її межами страждає! З нами співстраждають народи світу, коли бачать нелюдські знущання та вбивства нашого мирного населення…

Ми роздумуємо про страждання Богородиці, Її свято об’єднало нас у спільноту молитви. На цьому молінні, зокрема, присутні представники братства Матері Божої Неустанної Помочі, вони зібралися на молитву в честь Богоматері, щоб відновитися на дусі та вчинити спільний клич до Господа.

Продовжимо роздумувати над певним аспектом життя Матері Божої, зокрема, що стосується Її терпіння, якого вона зазнала під час свого життя. Господь вибрав Марію на матір Спасителя і Вона як молода, але свята й непорочна дівчина, погодилася на цей вибір. Дуже задумалася над пропозицією архангела Гавриїла, який прибув від Бога, щоб запропонувати Їй таке нелегке служіння. Глибоко замислилася, поставила собі перед очі Господа та Його волю, роздумувала про діло спасіння людського роду, знала про терпіння, які чекатимуть Її тощо – і поставила Боже на першому місці, бо волю Бога полюбила більше, ніж свою. І молоденькій Марії не прийшлося довго чекати на терпіння, бо, коли мала народити сина у Вифлеємі, не знайшли із Йосифом одного місця в жодній господі. Народила Бога на сіні серед худоби, де бракувало найнеобхідніших речей: хоч би теплої води. Коли немовля Ісуса принесли у святиню в Єрусалимі, щоб скласти жертву, Марія почула такі слова від праведного (Симеона) Семена: «… Ось лежить він – на падіння і піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання; а тобі самій душу прошиє меч, щоб відкрилися думки сердець багатьох» (Лк 2,34-35; о. Тур.) Марія почула гострі слова про духовний меч, що сильно діткне Її в житті. Невдовзі цар Ірод намагався знайти Ісуса й убити Його, бо він припускав, що цей цар з неба посягатиме на його царство? Помилявся глибоко, бо Ісус пізніше виразно заявив Пилатові: «… Царство моє не від цього світу; якби моє царство було від цього світу, моя служба подбала б, щоб мене не було видано юдеям…» (Ів 18,36; о. Тур.) Богородиця Марія з малим Ісусом та опікуном Йосифом втікали у Єгипет, щоб зберегти життя дитяті. По смерті Ірода знову поверталися додому безлюдною пустинею, повною усяких несподіванок й небезпек. Марія завжди співтерпіла зі своїм сином, відчувала Його небезпеки та складні ситуації в житті. Знала про Його сорокаденний піст в пустині, про напад демона на нього. Відчувала постійні напади юдеїв та старшини на Її сина, глибоко переживала зраду апостола, втечу учнів, заперечення іншого учня, що не знає Христа, коли Його схопили вороги; потім несправедливий засуд, бичування, несення хреста та падіння під ним, розп’яття і смерть на хресті. Усе всебічно тривожило Марію, бо, як Його мати, вповні відчувала кожен Його біль, страх, опущення й жорстокі муки… Вона вистояла під хрестом до останнього Його подиху й почула слова заповіту із хреста, звернені до неї та Івана, учня: «… Жінко, ось твій син. … Ось твоя мати…» А потім, виконавши усе, Марія почула слова Сина Божого: «… Я хочу пити, прагну … Скінчилося! Схиливши голову, віддав духа» (Ів 19,28;30; о. Тур.) Це – співтерпіння матері, Божої Матері, Її страждання, а Церква бажала окремо на це звернути увагу, щоб вірні пам’ятали теж про великі терпіння Марії, матері Ісуса, вшановуючи ці страждання. Коли терпіння Ісуса як Бога перевищують усі терпіння святих мучеників, то й терпіння Марії, Богоматері, без жодних заперечень перевищують терпіння усіх мучеників та святих! Ми не в силі почислити, скільки терпіння перенесла Марія у своєму житті, лиш ствердно скажемо, що усе Її життя було наповнене терпінням та глибоким духовним болем! Стараймося і ми знайти своє місце, щоб стати учасниками співтерпіння зі Сином Божим та Його матір’ю, Марією!

Вітаю усю спільноту Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі, щоб ви усі до глибини серця практикували терпеливість, вдивляючись у Матір Бога, яка не шукала звільнення та оправдання, лиш з великою покорою, здаючись на Боже Провидіння, усе радо приймала та дякувала Господу! Молімося до Марії, щоб вона посприяла перед своїм Сином найшвидшому припиненню війни. Практикуймо піст та молитву як могутню зброю перепрошення Господа за усі наші прогрішення та беззаконня! Пресвята Богородице, змилуйся над нами та випроси у свого Сина дару закінчення війни!

+ Ігор
Митрополит Львівський

2 липня 2022 р. Б., храм Різдва Пресвятої Богородиці, м. Львів

Останні новини

Ми стаємо свідками та учасниками дияконського рукоположення нашого співбрата Сергія. Одним з завдань диякона є проголошувати Євангеліє, проповідувати...
16 серпня 2022 року парафія святого Івана Боско в с. Коростів (Сколівщина) відсвяткувала храмовий празник. У день народження...
На парафії святого великомученика Димитрія у Львові (вул. Загірна 28а, Збоїща) 8-13 серпня пройшов табір «Веселі канікули з...
15 серпня 2022 року в Iconart Contemporary Sacred Art Gallery у Львові (вул. Вірменська, 26,) відбулося відкриття виставки...
Вчора, у неділю? 14 серпня, у Музеї Митрополита Андрея Шептицького, що біля храму cвященномученика Климентія (Шептицького), відбулось відкриття...