У вівторок, 21 червня 2022 року, в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, відбувся чин похорону сина священника Львівської Архиєпархії Артемія Димида. Моління очолив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир. Архиєрею співслужив батько Артемія о. Михайло Димид та численне духовенство.
На прощанні з Героєм України були чисельно присутні родина, друзі, члени НСОУ «Пласт» та жителі міста Львова.
У духовному слові владика Володимир подякував родині Димидів за патріотичне виховання сина та закликав кожного задуматися над тим, що він безпосередньо робить для України в наш час.
«“Блаженна путь, на яку йдеш нині, душе”. Ще тиждень тому ми не могли собі навіть уявити, що будемо тут зібрані. Планували стратегії, креслили певні плани. Ми зібралися тут з почуттями смутку, а також глибокою пасхальною вірою. Без великодньої віри неможливо усвідомити те, що сталося», – зазначив владика Володимир.
«Артемій встиг багато чого за своє життя. Сьогодні звершує надзвичайно велику місію, скільки зібрав сьогодні молоді, нас священників, людей і до нас в такий спосіб промовляє», – зауважив Архиєрей.
Владика Володимир пригадав, як нещодавно Папа до всього католицького світу скерував питання: а що ти зробив для України? Відтак він попросив кожного присутнього, коли сьогодні повернеться з похорону, ввечері запитати себе, що кожен з нас зробив для України.
«Артемій тут на землі робив, доки міг. Він любов до України виміряв найбільшою міркою любові – віддав своє життя. Він загинув не для того, щоб ми за ним сумували. Природно, що ми зараз переживаємо відчуття смутку, сльози є також одним зі способів комунікації. Він точно не віддав життя за те, щоб ми впадали у розпач. Це найгірше, що ми можемо йому зробити – бути у розпачі», – наголосив єпископ-помічник.
Відтак він висловив слова вдячності родині Артемія за виховання, привиту любов до України, національну свідомість. «Переконаний, що без інституції родини ми Україну не збудуємо. Тому що кожна родина є мікроклітиною нашої держави. Сьогодні ми також бачимо скільки є загроз. Оголошується війна українській родині. Тоді ми і без російської війни самі себе зруйнуємо», – сказав він.
«Дякую тобі, Артемію, за твою відвагу. За те, що віддав життя за мене, за кожного з нас. Тримай над нами мирне небо. Дякую також усім за спільну молитву, а родині Артемія – за добре свідчення християнської віри. Його родина інвестує у дві важливі речі: освіту та мистецтво. Це дві ноги, які несуть нас в напрямку свідомого, патріотичного виховання. Йдучи далі стежками життя, питаймо себе: куди ти йдеш душе моя? Що ти робиш сьогодні для України?», – попросив владика Володимир.
Мама Артемія, відома іконописиця п. Іванка Крип’якевич-Димид, заспівала синові останню колискову. Опісля всі присутні заспівали пасхальний гімн – Христос воскрес!
Відтак батько Героя України священник Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Михайло Димид у своєму слові пригадав, що останніми словами сина були слова: «Я вижив».
Він підкреслив, що серцем християнства є віра у Воскресіння, у те, що у Бога всі живі. На його думку, заради України не шкода віддати і своє життя, адже віримо у вічність у те, що земний шлях це не кінець, але лише новий початок.
Довідка: Артемій Димид загинув 18 червня 2022 року через мінометний обстріл коло Донецька. 27-річний Артем Димид – син священника Української Греко-Католицької Церкви, першого ректора Львівської богословської академії (сьогодні – УКУ), капелана Майдану Михайла Димида та іконописиці Іванки Крип’якевич-Димид.
Хлопець був пластуном, випускником історичної програми Гуманітарного факультету Українського католицького університету, служив у добровольчому батальйоні.
