Владика Володимир у 8-му неділю по Зісланні Святого Духа: «Нехай приклад нашого життя буде світлом для тих людей, які ще Бога не впізнали чи від Нього відійшли»

-
Post font size
+

Відпочинок – це не є привілей, а обов’язок. Вже в античні часи так думали. Це час, коли люди стараються втекти з галасливого міста, покинути будень, поїхати на море, в гори, у село, до відпустового місця. Дехто хоче побути на самоті, роздумати над своїм життям, взяти до рук книжку, на яку протягом року нема часу. Проте важливо пам’ятати, що не може бути канікул чи відпочинку від Бога, бо Він не втомлює, а навпаки є джерелом сили. На це звернув увагу єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир у проповіді до вірних у 8-му неділю по Зісланні Святого Духа у Кохавині.

«В цей особливий вечір історію людини наповнить Божа опіка»

На початку своєї проповіді владика Володимир зауважив, що літні місяці, зокрема серпень, є часом канікул та відпусток, відтак періодом, коли людина старається в міру можливостей відпочити, черпати силу для душі і тіла.
Проповідник замислюється над способом відпочинку Ісуса. За його словами. для Христа відпочинок був водночас часом особливої зустрічі з Богом Отцем. Євангеліє, – каже владика Володимир, – нам розповідає, що Христос відплив човном на самотнє і пустинне місце, щоб побути на самоті. Але якимсь чином народ про це довідався, віднайшли Його люди.

«Щось їх заставило шукати Вчителя з Назарету?», – запитує проповідник.
Шукаючи відповідь на запитання, владика Володимир звернув увагу на фізичний і духовний голод людей.

«Христос багатьох уздоровлював. Але настане пізня година і народ зголодніє, це цілком природне явище. Вечір закінчує день і в Біблії є часом людини. В цей особливий вечір історію людини наповнить Божа опіка», – підкреслив він.


«Прийшов Христос на землю, щоб заспокоїти голод людини»

За його словами, почуття голоду переживають люди на цілій землі в різний спосіб. Мільйони людей дійсно голодують, не мають що їсти, бо стали жертвами несправедливості або недбайливості, бо на землі мало б вистарчити їжі для всіх. Не думаю, – каже Архиєрей, – що Бог Творець в момент створення світу в чомусь помилився. Він подарував нам землю як великий скарб. Скільки їжі, продуктів викидається, псується: в супермаркетах, в наших холодильниках. Багато людей голодує у світі, а скільки грошей водночас викидається на зброю, на війни.

«Крім фізичного голоду є ще духовний голод: брак довіри, самотність, прагнення миру, справедливості… Прийшов Христос на землю, щоб заспокоїти голод людини. Бо Він сам сказав про себе: «Я дорога, правда і життя»», – доповнив думку проповідник.

«Повернімося на сторінки сьогоднішнього Євангелія. Бачимо безпорадність учнів. Вони кажуть: Пустинне, порожнє це місце, треба народ відпустити, щоб собі щось купили їсти. Можливо тими людьми були паломники, які йшли на прощу до Єрусалиму, або ще інші транзитні люди. Напевно ці люди довший час затрималися біля Ісуса, їм або закінчилася їжа або не встигли дійти до гастрономічної локації», – припустив єпископ-помічник.
Подивляємо, – каже Архиєрей, – притягаючу силу, яка виходила від Ісуса. Або ці люди були дуже потребуючі, спраглі Його слова. Бо нам часом проблематично на годину прийти до храму на богослужіння: Часу нема, за холодно, за горячо… Причин може бути безліч. Але як щось трапляється драматичне, то вже є на все час, всі обставини підходять. Але може бути запізно…

«Хоча в Бога ніколи не є запізно. Для людини треба тоді довше лікувати покалічені життєві рани. Не одна людина може сказати сьогодні до того, хто жебрає на дорозі: Даю тобі гроші, купи собі їсти, а я хочу мати спокій, бо не маю часу для тебе. Але ми можливо рідко питаємо, що заставило цю людину йти жебрати, це якась глибша проблема. Добре, сьогодні я дам цій особі кілька гривень, завтра хтось інший, але це абсолютно не розв’яже її проблему. Часом людину треба навчити працювати, щоб вона вміла ділитися ще з іншими. В даній ситуації люди віддають небагато, лише п’ять хлібів і дві риби, а отримують набагато більше. Ісус знає, що відпустити людей нічого не допоможе. Люди тоді б купили хліба, з’їли і що далі?», – наголосив він.

«Ціль Христа – зібрати людей, разом побути, поговорити, бо цього завжди бракує…»

«Щось більше заставило людей шукати Ісуса, за ним йти, переривати Йому відпочинок. Люди не лише перебували в пустинному місці, в їхніх серцях була порожнеча. Розмноживши хліб, Ісус міг людям просто роздати цей хліб і відпустити їх. Але була глибша порожнеча. Не було сенсу відсилати людей туди, звідки вони прийшли з порожнім серцем. Ні, цей великий Педагог робить інакше, каже людям сісти і разом їсти», – пояснив Преосвященний Володимир і додав: «Це була ціль зібрати людей, разом побути, поговорити, бо цього завжди бракує. На людей чекає хліб на пустині і вночі. Цей хліб не можна купити. Подарунок можна лише з вдячністю прийняти».

«Ми зустрічаємо Бога у храмі, в молитві, в горах, на лоні живої природи, у відпустовому місці. Вміймо показати цю дорогу також іншим, вміймо поділитися тим, що Бог робить для нас. Це не завжди легко, бо кожна людина вільна у своєму виборі, але Бог нікого не перестає любити», – закликає проповідник.
«Нехай приклад нашого життя буде світлом для тих людей, які ще Бога не впізнали або від Нього відійшли. Нехай наше життя буде таким, що якщо хтось піде за нами, щоб він дійшов до вічної радості», – побажав на завершення Преосвященніший Володимир.

Останні новини

У суботу, 25 червня 2022 року, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир у співслужінні військових капеланів звершив Панахиду на...
У п’ятницю, 24 червня 2022 року, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир в Архикатедральному Соборі св. Юра очолив Архиєрейську...
У день свята Торжественного поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа, 23 червня 2022 року,...
Відійшов до вічності п. Роман Гадомський, батько о. Тараса Гадомського. Чин похорону відбудеться у п'ятницю, 24 червня, о...
У середу, 22 червня 2022 року, на парафії Пресвятої Богородиці Володарки України у Львові відбувся парафіяльний турнір з...