«Моя засада – ніколи ні про що не жаліти, окрім гріха», – 10 думок владики Володимира про особисте життя та Архиєрейське служіння

-
Post font size
+

Колись я був наївним священником, а згодом став наївним єпископом. Бо людина завжди є запальною, має свої ілюзії, ідеї та ідеали. Наївність пропадає, коли з’являєтья розуміння людини і її вчинку. Цією та іншими думками про особисте життя поділився єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир у програмі «Відкрита Церква» на каналі Живого Телебачення з нагоди 5-ти річчя свого Архиєрейського служіння.

Моя засада – ніколи ні про що не жаліти, окрім гріха. Хіба за гріхами. Якщо ти кажеш Богові «так», то це означає, що треба на щодень йти з цим «так».
Найперше маю людям послужити. Коли мова йшла про Архиєрейське служіння, то я також розумів, що найперше маю людям послужити.

Бог з нами жартує, щоб нас до себе наблизити. Бог має почуття гумору не для того, щоб нас пригнітити, а для того, щоб нас до себе наблизити.

Святість нас робить нормальними людьми. Такою є ще одна моя фундаментальна засада.

Християнство – релігія радості. Християнська перспектива Великодньої радості нам завжди повинна додавати оптимізму, незважаючи на пережиття викликів чи втрат. В нас в монастирі дуже багато жартували. Раділи навіть тоді, коли відходив хтось зі співбратів. Не тому, що він помер, бо полюдськи прикро, а раділи за нього, що він вже так близько до вічності, куди зрештою ми всі прямуємо.

Я ніколи не звертав уваги на дискомфорт. Бо завжди знав, що це невід’ємна засада служіння.

Молюся не з обов’язку, а з великої потреби. В монастирі мене найперше навчили молитися Не з обов’язку, а з великої потреби. Це є тепер моїм стержнем. Я і надалі лишився насамперед людиною зі своїми немочами і добрими сторонами також.

Колись був наївним священником, а згодом став наївним єпископом. Людина завжди є запальною, має свої ілюзії, ідеї та ідеали. Наївність пропадає, коли з’являєтья розуміння людини і її вчинку. Тому завжди важливо знайти антропологічний підхід до людини.

Будь-яку ситуацію треба перемолити. Важливо принести її до Бога. Старатися почути, що Бог також думає.

Єпископ не є чиновником, його завдання служити Богові та людям. Бо ми не є тут якісь чиновники. Ми є для служіння Богові. Часом також мусимо бути певними «пожежниками», які гасять вогонь конфліктів. Попри це в нашій Архиєпархії є дуже багато позитиву, який важливо вміти зауважувати. Дуже багато важливих речей вирішується саме в тиші.

Пресслужба Курії Львівської Архиєпархії за матеріалами “Відкритої Церкви”

Останні новини

У неділю мироносиць, 16 травня 2021 року, Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, з пастирським візитом відвідав...
У неділю жінок-мироносиць єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир очолив Святу Літургію у храмі св. Климента Папи. У спільній...
Жінки-мироносиці та Йосиф Ариматейський, над якими нині роздумуємо, є для нас чудовим прикладом вірності. Хоч вони не були...
У суботу 15 травня єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі св. Йосафата, під...
Скільки б ми хліба не їли, все таки будемо голодні. Тому Ісус нам пропонує також хліб, але такий,...