«Моя засада – ніколи ні про що не жаліти, окрім гріха», – 10 думок владики Володимира про особисте життя та Архиєрейське служіння

-
Post font size
+

Колись я був наївним священником, а згодом став наївним єпископом. Бо людина завжди є запальною, має свої ілюзії, ідеї та ідеали. Наївність пропадає, коли з’являєтья розуміння людини і її вчинку. Цією та іншими думками про особисте життя поділився єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир у програмі «Відкрита Церква» на каналі Живого Телебачення з нагоди 5-ти річчя свого Архиєрейського служіння.

Моя засада – ніколи ні про що не жаліти, окрім гріха. Хіба за гріхами. Якщо ти кажеш Богові «так», то це означає, що треба на щодень йти з цим «так».
Найперше маю людям послужити. Коли мова йшла про Архиєрейське служіння, то я також розумів, що найперше маю людям послужити.

Бог з нами жартує, щоб нас до себе наблизити. Бог має почуття гумору не для того, щоб нас пригнітити, а для того, щоб нас до себе наблизити.

Святість нас робить нормальними людьми. Такою є ще одна моя фундаментальна засада.

Християнство – релігія радості. Християнська перспектива Великодньої радості нам завжди повинна додавати оптимізму, незважаючи на пережиття викликів чи втрат. В нас в монастирі дуже багато жартували. Раділи навіть тоді, коли відходив хтось зі співбратів. Не тому, що він помер, бо полюдськи прикро, а раділи за нього, що він вже так близько до вічності, куди зрештою ми всі прямуємо.

Я ніколи не звертав уваги на дискомфорт. Бо завжди знав, що це невід’ємна засада служіння.

Молюся не з обов’язку, а з великої потреби. В монастирі мене найперше навчили молитися Не з обов’язку, а з великої потреби. Це є тепер моїм стержнем. Я і надалі лишився насамперед людиною зі своїми немочами і добрими сторонами також.

Колись був наївним священником, а згодом став наївним єпископом. Людина завжди є запальною, має свої ілюзії, ідеї та ідеали. Наївність пропадає, коли з’являєтья розуміння людини і її вчинку. Тому завжди важливо знайти антропологічний підхід до людини.

Будь-яку ситуацію треба перемолити. Важливо принести її до Бога. Старатися почути, що Бог також думає.

Єпископ не є чиновником, його завдання служити Богові та людям. Бо ми не є тут якісь чиновники. Ми є для служіння Богові. Часом також мусимо бути певними «пожежниками», які гасять вогонь конфліктів. Попри це в нашій Архиєпархії є дуже багато позитиву, який важливо вміти зауважувати. Дуже багато важливих речей вирішується саме в тиші.

Пресслужба Курії Львівської Архиєпархії за матеріалами “Відкритої Церкви”

Останні новини

24 липня 2021 року відбулася чисельна проща з Пустомит до Зарваниці. У ній взяли участь понад 500 осіб....
У ці дні в м. Скадовськ триває щорічний християнський табір «Мандрівка з Христом» для молоді парафії влкмч. Юрія...
20 липня у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, що у с. Дубровиця, Синкел у справах мирян Львівської Архиєпархії о....
Висловлюємо щирі співчуття! Відійшов до вічності о. Микола Кушнір, довголітній парох храму Покрову Пресвятої Богородиці с. Дубровиця Янівського...
Шестеро мам та чотирнадцять дітей протягом чотирьох днів відпочивали у Сколівських Карпатах. За підтримки управління соціального захисту департаменту...