Слово Митрополита Львівського святих отців Олександрійських Атанасія і Кирила

Кл 3,12-16;
Лк 18,18-27.

Коли Ісус проживав на землі, до Нього приходили різні люди, не лише щоб Він оздоровив, воскресив чи вигнав злого духа тощо, але з питаннями, щоб отримати вічне спасіння. Простолюддя знало менше від книжників, фарисеїв чи від тих, хто детальніше цікавився Божим законом. Прості люди спонтанно прив’язувалися до Ісуса, слідували за Ним, спостерігали та видавали глибокі судження про Нього: «… Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?» (Мт 13,54). А слуги первосвященників та фарисеїв аж так сказали до своїх наставників про Ісуса: «… Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить» (Ів 7,45). А фарисеї строго відреагували до слуг: «… Чи й не ви дали себе звести? Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?» (Ів 7,47-48). Тому така бездонна наука й праведне життя Христа захоплювало людей, які тривожилися своїм спасінням і розуміли, що й велике багатство не рятує від вічності та осудження. Апостол Лука записав, що знатний чоловік приблизився до Христа і запитав, що має робити, як жити, щоб у вічності бути щасливим? Коли ця людина назвала Ісуса благим, Спаситель відповів, що благим є Господь. Тобто Я – Бог, але Ісус не бажав себе назвати впрост Богом. Люди б не прийняли такої назви за правду, – а посередньо легко могли здогадатися, хто Він. Мабуть, прикметник “благий” чи, як записано у святого Матея, “добрий” (пор. Мт 19,17) – це якість, вповні притаманна Богові, бо людська доброта чи благочестя, завжди відносна в порівнянні з Господом. Не знаємо, що бажав почути «знатний»? А коли Ісус вказав на Заповіді, вельможа втішно спростував, що Заповіді зберігає змалку! Син Божий не похвалив його та не заперечив того, чим похвалився знатний чоловік. Ісус вказав йому на певний брак, на недостачу в його житті: «… Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною» (Лк 18,22). Виходить, що мимо зберігання заповідей, ця особа не запевнювала собі скарбу на небі? Господь глядить на кінець життя, бо всяка зміна наступає впродовж життя: праведні можуть стати грішними, а грішники – праведними. Ця великородна особа, що так відважно приступала до Ісуса, з великою певністю про свою праведність, раптом принишкла від несподіваної поради Ісуса. Багатій не бажав продавати свого майна, любив більше майно, як Бога, був сильно прив’язаний до свого багатства. Ісус знав, що говорить і яку правильну пораду йому дати! Зрештою, багатий чоловік сам бажав почути поради в благого Учителя? І почув, але не сприйняв її, засмутився від несподіванки. Очікував відповіді, яку собі вимріяв, можливо, похвали за спосіб свого життя та багатство, яке посідав? Спаситель, натомість, вбачав перешкоду в його спасінні, тому радив щиро такі речі, які в силі виконати людині. Бог не домагається від людини того, чого вона не може сповнити. Задля успадкування вічного щасливого життя вартує усе кинути під ноги, бо те, що людина посідає у цьому світі, все минається, нічого неможливо й не потрібно забирати у вічність! Господь вказав, що багатство для людини може стати великою перешкодою увійти в Царство Боже. Слухачі, що судили по-іншому, поставили питання Господові: «… Хто ж тоді може бути спасенним?» (Лк 18,25). Вони міркували подібно, як і вельможа, що багатство – це Боже благословення?! Але це – не завжди так. Так було в Авраама, Ісаака, Якова та подібних до них осіб. Авраам так любив Господа, що на пропозицію Бога взяв у руки ніж і був готовий принести в жертву свого сина. Любив Господа понад усе, більше, як свого сина, а тим паче, як своє багатство. Дехто набуває багатство нечесним способом, і як воно може спасати? І у наш час ми переконуємося, що навіть здоров’я означає більше, як багатство. Хтось розповідав, що померли його знайомі та близькі особи від хвороби коронавірусу, хоч посідали велике багатство та солідні гроші. Були готові віддати усе, щоб жити, – зрештою, молоді люди – але майно не врятувало від смерті. У спасінні душі не годиться покладатися на багатство, хіба що чинити великі милостині. І не означає, що ті, хто посідають величезні матеріальні добра не будуть спасенні. Ні! Коли їхнє життя впорядковане перед Богом, з певністю осягнуть Царство Боже. Ісус звернув увагу, що робити з багатством: роздавати, ділитися з тими, кому бракує на прожиття, допомагати бідним, хворим, потребуючим, словом, давати милостині. Велике щастя, коли хтось заплатив гроші за операцію, рятуючи життя людині! Сьогодні таких можливостей чинити добро людям – надзвичайно багато!

Святий апостол Павло звертає увагу на необхідність духовного багатства: спочутливого серця, смиренності, лагідності, терпеливості, вдячності, мудрості, любові та молитви… Слід глибоко прийняти у серце слова поради святого апостола, продати усе, тобто, позбутися усього свого задуманого, вимріяного свого шляху спасіння, щоб слідувати настановам Спасителя! Знатному чоловікові бракувало одного, можливо, комусь не одного бракує, а багато чого змінити й виконати, щоб увійти в щасливу вічність! Вартує ставити щире та щоденне запитання перед Господом: «… Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» (Лк 18,18). Пресвята Богородице, допоможи нам пізнати наше життя та наші духовні потреби до спасіння душі.

+ Ігор
Митрополит Львівський

31 січня 2021 р. Б., храм святої Анни, м. Львів

Останні новини

25 лютого 2021 року Преосвященний владика Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, відвідав Українську академію друкарства (м. Львів, вул. Під...
23 лютого 2021 року в конференц-залі Курії Львівської Архиєпархії (м. Львів, пл. св. Юра, 5) відбулася щомісячна зустріч...
21 лютого 2021 року Преосвященний владика Володимир, єпископ-помчник Львівської Архиєпархії, звершив Архиєрейську Божественну Літургію в Гарнізонному храмі святих...
20 лютого 2021 року, у День пам’яті Героїв Небесної Сотні? на Личаківському цвинтарі у Львові звершили поминальну молитву....
19 лютого 2021 року в рамках міських заходів, присвячених ушануванню річниці Революції Гідності, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної...