Слово Митрополита Львівського у день празника Різдва Пресвятої Богородиці

Кожне народження, яке відбувається у світі, – тим більше народження людини – походить із благословення Господнього. Бо Бог творить для кожного життя живу душу, а для людини – безсмертну духовну душу. Тварини та їм подібні мають смислову душу, а дерева й рослинність – вегетативну душу. Їхні душі не безсмертні, вони гинуть, коли закінчується життя у тварин, ссавців чи рослинності… Лиш людина має невмирущого духа, розум, бо Господь створив людину: «… на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1,27). Таку правду виявляє нам Святе Писання; у книзі Буття знаходимо слова натхненного автора, який виразно написав, що Бог створив людину на свій образ і покликав її до життя. І подумаймо тільки про складний людський організм – це найкраще знають лікарі – про його працю та будову тіла людини тощо. І мудрі вчені особи ніколи не підтримають ідеї саморозвитку клітини та самовдосконалення організмів, як навчали за років радянської системи. Коли б клітина сама розвивалася, тоді прогресувало би багато хаосу, а не життя у світі. Стверджувалося, що усе почалося з хаосу? – Тоді нічого б не розвивалося, хаос не може продукувати порядку, він сам ліквідує себе. Коли штовхнемо якесь авто – Жигулі, наприклад – з високої гори, то, прокотившись, по каменях вниз, воно не стане Мерседесом, лиш металоломом, який потрібно викинути. Хто слухає радіо NV, такі особи чують різні цікаві передачі. Час від часу звучить таке: «Як виміряти тиск у риби, коли у неї немає рук?» Або «Звідки взялося усе, коли перед тим не було нічого?» Нам, людям, необхідно постійно дякувати Господу за дар життя, за даровану нам безсмертну душу, за те, що Син Божий помер на хресті ради нашого вічного щастя! Очевидно, що Господь від віків знав про нас, про наше народження, наших батьків, про наше життя, наші успіхи та невдачі тощо. Бог знав теж про народження пресвятої Богородиці, Матері Сина Божого, Він сформував душу Марії, оберіг Її від дії та наслідку первородного гріха, від будь-якого впливу диявола. Марія народилася захищена перед гріхом, а не очищена в утробі чи в інший спосіб. Ангел говорив до Марії: «… Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками» (Лк 1,28). Посланець назвав Її благодатною, бо у Марії нічого не було не благословенного. Вона була наповнена вщерть Господнім добром, повна любові, де не існувало місця для жодного негативу.

Сьогодні роздумуємо про народження пречистої Марії, Матері Сина Божого. Господь від віків знав про Її прихід на світ, бо це – план Господнього Провидіння! Так, Бог знав про створення ним Адама, про покликання до життя Єви, про народження інших мільйонних та мільярдних осіб. Правда, що Адам був створений Богом з пороху, в який Господь вдихнув живу душу. Книга Буття пригадує тексти про створення: «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою» (Бут 2,7). Це був інтелігент вищого рівня, і ніхто інший не міг зрівнятися з Адамом. Його розум перед падінням у гріх перевищував усю мудрість разом взятих всіх осіб на землі! Але Адам знищив себе непослухом Господові, бо за намовою своєї дружини з’їв овоч із забороненого дерева. Адам був мудрим, але легко втратив мудрість через непослух Богові. Подібно сталося з його дружиною, Євою, що піддалася намові змія, за яким скривався демон. Перші люди, Божі люди, стали на шлях боротьби з Богом, бо послужили ворогові Бога – дияволові. Союз людини з Богом зруйнувала людина, яка стала на шлях невірного служіння Господові, бо вибрала змія, демона, його послухала, прийняла його підступ у своє життя. Дякуємо Господеві, що вирвав нас з-під влади демона через покликання святої Марії до життя, яка привела на світ Сина Божого. Вона удостоїлася впливу дії Святого Духа, щоб у такий таємний, незбагненний для людства та людського розуму спосіб, привести на світ Христа. Через Богородицю прийшов на землю початок спасіння людства! Дякуємо Небесному Отцеві та Його Синові, Ісусові Христові, благословляємо Святого Духа за великий дар для людства: Богородицю! Вдячність складаємо святим батькам Марії, Йоакиму та Анні, які слухають нас, що привели на світ пресвяту, пречисту, преблагословенну, найніжнішу Діву Марію! Ми не в силі знайти відповідних слів, щоб вичерпно до кінця ними славити і дякувати Марії за Її незбагненну ласку материнства для нас, християн! Ми сьогодні приносимо Марії в дар наші серця, можливо й не такі прозорі, але хай Вона, наша небесна Мати, Марія, вчинить наші душі гідними оспівувати Її народження! Тому промовимо до Неї: «Радуйся, пречистая Діво! Радуйся, двере небесна! Радуйся, вірних спасіння! Радуйся, храме Господній! Радуйся, всіх прибіжище! Радуйся, славо православних всечесна! Радуйся, Маріє, Мати Христа Бога нашого!» Любімо Марію не лиш словами, але гідними вичинками прославляймо Її! Молімося щиро й постійно до нашої Богородиці! Вона гідно виконує обов’язок материнства відносно людства, стараймося пам’ятати й виконувати слова Ісуса Христа, що вказав нам на свою матір: «.. Ось матір твоя. І від тієї хвилі учень узяв її до себе» (Ів 19,26). Візьмімо Її до себе у наше життя назавжди!

На цій святій Літургії ми стали учасниками народження священника, якого довершив Господь руками єпископа. Це Бог вибирає до свого служіння тих, кого сам бажає (пор. Мр 3,13). У книзі Вихід написані слова, якими Бог звертався до пророка Мойсея: «І вдягнеш Арона в священні ризи; помажеш його і освятиш його, щоб служив мені священником. Приведеш і синів його і повдягаєш їх у хитони. І помажеш їх, як помазав їх батька, щоб були мені священниками…» (Вих 40,13-15). Священник – представник Бога, він повинен про це пам’ятати завжди; також побожний народ має шанувати священника, як Божого посланця. Так подобалося Господові! А хто вирішує по-своєму, не шанує в собі Божого священнства чи зневажливо ставиться до священників – такі особи не уникнуть відповідальності перед нашим Творцем! Бажаю тобі, дорогий священнику Юліане, гідно нести покликання священника! Менше уважай на те, що люди про тебе думають, а більше споглядай на Бога, як Він бачить тебе! Святий Учитель Церкви пише про священника: «Хіба ти не знаєш, хто такий – священник? Він – ангел Господа. Хіба своє говорить? Якщо ти його зневажаєш, то зневажаєш не його, а рукоположившого його Бога» (св. Ів. Золот., Бесіда II на 2Тм п.3). Дякую батькам, рідним, знайомим, спільноті Духовної Семінарії, римської колегії та усім, хто дбав за добре виховання цього священника. Моліться за гідне служіння Богові та людям цього священника! Відсьогодні, ти, Юліане, – більший та вірніший слуга! Хай Бог благословить тебе, дорогий священнику Юліане, бути добрим другом Ісуса Христа (пор. Ів 15,15). Господь багато дарував тобі, віддай усе своє в Його руки! Віддаю тебе під покров пречистої Матері, будь завжди добрим Її сином!

+Ігор,
Митрополит Львівський

21 вересня 2020 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

Останні новини

26-27 жовтня 2020 року Глинянський протопресвітеріат Львівської Архиєпархії провів день духовної віднови у Реколекційно-відпочинковому Центрі "Світлиця" в Брюховичах....
25 жовтня 2020 року Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, відвідав парафію Зіслання Святого Духа у Львові...
22 жовтня 2020 року в храмі Святителя Миколая Чудотворця у смт. Краковець відбулися деканальні реколекції (день духовної віднови)...
21 жовтня 2020 року в Патріаршому Домі у Львові відбулись річні збори Товариства українських каноністів (церковних юристів). Із...
Сьогодні у соціальних мережах з`явилося відеозвернення ієрм. Севастіяна (Дмитруха), у якому він у якості священника Української Греко-Католицької Церкви...