Рм 13,11-14,4;
Мт 6,14-21.
Сьогоднішня неділя – сиропусна, так називається тому, що у певний період часу свята Церква заохочувала людей в часі Великого посту посоромити своє тіло через невживання навіть молочних продуктів під час посту. Тобто загострювалася ще більша увага на вартості людської душі. Тому що людина не тільки тілесна суть, але й духовна, тобто посідає безсмертну душу, а в боротьбі за вічне спасіння беруть учать дух та тіло. Дух – невидима суть, а через настрій тіла – більша увага на молитву, піст, різні зовнішні покути, поклони, милостиня тощо – проявляється сила духа, його внутрішній настрій. Так уже стається, що через потурання тілу раниться дух, тобто через вчинений гріх задля беззаконня приноситься шкоду безсмертному духові. А Господь запропонував певні рамки, закони чи Заповіді Божі, якими повинна керуватися кожна людина у своєму житті. Хтось може подумати, що не усі люди знають або чули про Заповіді Божі; тоді є дух, сумління, через що людина відчуває, що вбивати, кривдити, красти тощо – зло, якого не можна чинити. Святий апостол Павло писав у листі до римлян: «Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не маючи закону, самі собі закон; вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи» (Рм 2,14-15). Великий апостол звертає увагу на людське серце, на сумління, що видає закон осудження чи оправдання. Дух або, як ми називаємо, душа, через витривалість, стійкість, через спротив поганим вчинкам, думкам, словам чи занедбанню показує свою силу і перемогу над невидимими ворогами.
У Церкві існують різні види посту: не їсти нічого в певний період часу, лиш пити воду, це – властивий піст. А інший спосіб: не вживати як їжу певних страв протягом якогось часу, і такий спосіб називається абстиненцією або стриманістю. Тепер пости стали лагіднішими, бо від Львівського синоду, що відбувся в 1891 року, зовсім не їли м’яса в першому та останнього тижня Великого посту; крім цього, в першому та останньому тижні у понеділки, середи та п’ятниці, не вживали молочних продуктів. Потім протягом усього посту в понеділки, середи та п’ятниці не вживали м’яса, в інші дні можна було їсти м’ясо, лиш з проказуванням певних молитов. Тепер існують ще більші дозволи відносно посту… Кожна людина може собі вибрати певний спосіб посту. Але більшу увагу треба звертати на духа, бо постити, а не прощати ближнім – не мудрий піст, не корисний для душі. Можливо, для здоров’я тіла – так, а для зцілення духа – ні! Часом чуємо немудрі твердження від певних осіб: не прощу ніколи. Такі слова говорить тіло, яким керує невидимий дух, він каже тілу, й воно говорить. Такий стан духа дуже тривожний, піст необхідно так скерувати, щоб завдяки молитвам здобутися на прощення ближнім вчиненої нам кривди. Бо сам Ісус Христос дуже виразно навчав людей: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6, 14-15). В часі посту необхідно звернути велику увагу на молитву, покаяння, тобто щире визнання гріхів, уникати не тільки гріхів, але й нагоди до вчинення беззаконня. Чинімо милостині з того, що посідаємо, бо це могутній середник отримувати прощення та дарування кар і тут, на землі, й у вічності. Глибоко повчав святий апостол, звертаючи увагу на дух людини: «Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв» (Рм 14,3). Хай пресвята Богородиця допоможе нам зрозуміти й щиро практикувати духовні вправи під час Великого посту.
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
1 березня 2020 р. Б., Храм блаженного Миколи Чарнецького, м. Золочів
