Слово Митрополита Львівського у день свята святого архидиякона Стефана

Ді 6,8-7,5,47-60;
Мт 21,33-42.

Так уже сталося, що після свята Різдва Христового, а потім – Собору пресвятої Богородиці і святого обручника Йосифа, наша Церква оспівує святого першого мученика диякона Стефана. Попробуємо встановити певну логіку, хоч це не має жодного значення, бо святі торжествують у небі, прославляють Пресвяту Трійцю, й велике небо живе безмежною любов’ю! У небі уже не існує жодної небезпеки втратити вічне щастя, там таке життя, в якому не існує зла, бо все негативне знищено, солома усякого беззаконня погоріла, зло давно покрите щирим каяттям, щедрою духовною платнею, а золото чеснот сіяє, виблискує духовним сяйвом в небесах. Відомо, що після народження Спасителя світу цар Ірод, який довідався від мудреців про новонародженого царя, руками військових повбивав усіх хлопчиків віком до двох років у околиці Вифлеєму. Інша паралель, що сталася незадовго після воскресіння та вознесіння Ісуса Христа на небо: коли зростало число прихильників Ісуса, святий Стефан був одним із вірних послідовників Сина Божого. Він відважно проповідував віру в Ісуса Христа як Бога, що не сподобалося служителям синагоги. Вони схопили святого, вивели за місто й вбили камінням. У такому порівнянні показуються вірні мученики Господні: вбиті святі діти та вбитий каменями диякон праведний Стефан – усе пов’язане з особою Ісуса Христа. Так, усі вони постраждали – коли роздумуємо про дітей, розуміємо страждання матерів й батьків, їхніх рідних та близьких. «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає» (Мт 2,18). Святий Стефан був зрілою особою, очевидно, що мав рідних та близьких, але він свідомо вибрав Христа, а діти, яких вбивали воїни Ірода, посередньо постраждали.
Ми згадали про святого мученика Стефана, якому присвячений цей день моління, оспівування та прославлення його. Любов праведника до Ісуса перевищила й усунула страх з душі перед смертю тіла! Серце архидиякона Стефана горіло полум’ям любові до Христа, з його блаженних уст виливалися слова вдячності та глибокої віри, йому була близька надія на вічну нагороду. Ніхто й ніщо не змогло його збити з вибраного шляху, бо він, Стефан, – твердий діамант, який виблискував полум’яною любов’ю до Спасителя світу. Так тіло праведника вкривалося ранами від побиття камінням, яке сипалося градом на нього. А він мовчки, з великим очікуванням, бажав віддати духа у Господні руки: «… Господи Ісусе, прийми дух мій!» Вбивці, мимо того, що бачили ангельське обличчя диякона Стефана, у серці палали люттю високого ступеня і лунко скреготали зубами, майже ламаючи їх. Цей святий бачив відкрите небо і Сина Чоловічого. Це видіння спонукало його промовити знаменні слова: «… Господи, не постав їм цього за гріх!…» Тими словами святий мученик повторяв те, про що Ісус Христос просив свого Небесного Отця, щоб простив розпинателям (пор. Лк 23,34). Святий Учитель Церкви, роздумуючи про кінець життя праведного архидиякона, висловився так: «Стефан, уже залишаючи істинне життя, не тільки не просив зла вбивцям, але і старався … вбиваючих його спасти молитвою від гніву Божого…» (св. Ів. Золот., «Бесіда на пс 140» п.2). Цей же святий радить тим, хто вірує, в Христа знищувати у собі гнів, що появляється проти ворогів. Учитель заохочує: «Якщо ти маєш ворога, тоді знищ гнів, і таким чином приступай до Господа, і не лиш устами не говори нічого проти нього, але і душу очисти від цієї отрути» (св. Ів. Золот., там же). Приймімо науку прощення глибоко у своє серце так, як це вчинив святий перший мученик архидиякон Стефан. Він не лиш пам’ятав про слова прощення Ісуса Христа злочинцям, але наслідував на ділі Спасителя, просив Господа, щоб не зачислив їм вбивства за гріх. Світла, прозора й чиста душа святого видала слова любові до своїх вбивць. Вони палали люттю, а він горів любов’ю до Господа й до ближніх. Це – дуже високий ступінь любові! Святий архидияконе Стефане, виблагай нам духа прощення тим, хто кривдив чи кривдить нас. Пресвята Богородице, просимо Тебе про мир в Україні, щоб не проливалася кров від куль. Спасай нас, о Мати Божа!

+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ

9 січня 2020 р. Б., храм Воскресіння ГНІХ, м. Львів

Останні новини

ЗАТВЕРДЖЕНО на трирічний випробувальний термін з 3 серпня 2020 року Божого Постановою № 2 85-ї сесії Синоду Єпископів...
Духовенство та вірні Львівської Архиєпархії сердечно вітають у день народження Високопреосвященного владику Ігоря, Архиєпископа і Митрополита Львівського! З...
2 серпня 2020 року село Сновичі Поморянського деканату із пастирським візитом відвідав Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит...
Дорогі у Христі, ось цим повідомляємо Вас, що з огляду на виявлення хворих серед нашої братії у Святоуспенській...