1Кр 1,18-24;
Ів 19,6-11;13-20;25-28;30-35.
Сьогодні великим святом Воздвиження вшановуємо і поклоняємося чесному хресту Господньому! Чому ми обнімаємо, цілуємо, покланяємося та оспівуємо чесний хрест Господній? Тому що на ньому помер Син Божий, Спаситель світу, який відкупив увесь людський рід від вічної неволі та насилля демона! Дияволи втішалися разом з людьми-ворогами Ісуса, що вони розправилися зі Спасителем, що так ганебно Його принизили, упокорили, висміяли, катували бичами, увінчали вінцем із терня й повісили на хресті. Вічний і правдивий Бог помер на хресті. Умертвили з Божого дозволу тіло Чоловічого Сина, але не розправилися й не умертвили духа Господнього! Третього дня Ісус славно й переможно воскрес! Вийшов тріумфально у тілі з гробу. Важкий камінь, печаті й сторожа були безсилі протистояти Господу сил! Бог не вмирає, Він – є, Він – Сущий, самоіснуючий, святий, відвічний! Даремно вартувала сторожа й дарма запечатали камінь, але не безуспішно розіп’яли Ісуса, бо на хресті відбулася жертва винагороди Сина Божого Небесному Отцеві за усі гріхи людства. Господь Ісус обезсилив демона, вирвав людські душі із його неволі, відчинив кожній людині вхід у небо, дарував спасіння!
Відома історія свята Воздвиження тим, що мати цісаря Костянтина, Олена, вибралася у Єрусалим, який зруйнували римляни й назвали оселю Капітоліна, щоб віднайти хрест Господній. Довго розшукували, розпитували людей, які ще тримали у пам’яті передання про смерть та місце розп’яття Спасителя. Віднайшли три хрести. Свята Олена разом із єпископом Єрусалиму, святим Макарієм, пробували розгадати, на якому із трьох був розп’ятий Христос. За порадою святого Макарія хрести прикладали до хворої жінки, і від дотику одного із хрестів жінка піднялася здоровою, була зцілена. Цей хрест І признали Господнім. Тоді святий Макарій вказував на святий хрест Спасителя, а вірний люд плакав, каявся, покланявся, дякував і прославляв нашого Господа. Дякуємо Тобі, Ісусе, за цінний дар хреста! Ця подія сталася у 326 році. Згодом відбувалися інші події з уживанням святого хреста, які описала історія.
Наша Церква пропонує різні побожні практики, щоб найкраще оспівати, молитися, вшанувати хрест Спасителя, на якому відбулася кровна жертва Господня як спасіння усього людського роду. Ісус Христос залишив нам свій хрест як знамено жертви, як знак перемоги над злом, над демонами, як запоруку вічного щасливого життя! Зі згаданих практик відомо, що дияволи бояться знаку святого хреста, навіть згадування про нього. Слід пам’ятати, що злі духи не люблять людей, заздрять, що людина, яка слабша своєю природою від ангелів, має нагоду здобути вічну нагороду, бути спасенною. Саме диявол постарався звести перших людей, а з ними й увесь людський рід впровадив у стан невірності Богові через неслухняність Єви та Адама. Франческо Бамонте у книжці «Збунтовані ангели» описує подію молитви одного екзорциста до святого архангела Михаїла. Коли він молився, паралельно почув голос сатани: «Михаїл та такі, як він, скинули мене «вниз»… Михаїл та інші сказали мені: від тієї миті ти вже – ніхто… Коли ми падали вниз, я сказав, що переможу їх, відбираючи душі в Бога. – Потім, демон продовжував говорити до Бога: – Ми великі, як Ти, ми могутні, як Ти… ми правитимемо світом. Влада гріха буде нашим вівтарем, на ньому ми приноситимемо в жертву душі твоїх проклятих дітей» (Ф. Бамонте, «Збунтовані ангели», Ів.-Франківськ 2018, стр. 78). Очевидно, що злий дух безсилий проти Бога, тому він робить ставку на людей, яких втягує собі на служіння, щоб так мститися Господу, впроваджуючи люд у гріхи. В одній із книг цього ж екзорциста написано: коли Пилат намагався відпустити Ісуса, поставивши Його перед присутніми юдеям, тоді демони дуже активно діяли, намовляючи присутній народ викрикувати: «… Геть! Геть! Розіпни його!» (Ів 19,14). Демон дуже не любить Господа, свого Творця, хоче бути рівним Йому і надіявся на своє окреме царство у небі, щоби протистояти Богові – так пишуть церковні богослови. Але отримав пітьму, вогонь, терпіння тощо на усю вічність. А святий апостол Павло пригадує нам, що хрест Ісуса – сила Божа!
Дякуємо Тобі, дорогий наш Ісусе, Спасителю людського роду, за твою безмежну любов до нас та усього людського роду! Дякуємо Тобі за Твої терпіння від бичування, кпин, приниження; від падіння під час несення хреста, від прошивання цвяхами Твого тіла, від нестерпного болю на хресті; дякуємо за Твою жертву любові на дереві хреста! Господи, Ісусе Христе, вислухай нас: ми щиро каємося за свої гріхи та гріхи всього людського роду. Прости нам, бо любимо Тебе так, як вміємо, і благаємо Тебе: навчи нас глибоко покланятися у нашому серці Твоєму святому хрестові! Благослови нас, добрий Господи, на виконання Твоєї волі! Пресвята Богородице, сприяй нам у нашому спасінні!
+ Ігор
Митрополит Львівський
27 вересня 2021 р. Б., Храм Воздвиження Чесного Хреста, м. Львів
