Владика Володимир взяв участь у заході «Батьківство у час випробувань», який організували Патріарша курія УГКЦ у справах охорони здоров’я та Університетська лікарня Львівського національного медичного університету напередодні Дня батька.
Захід став простором зустрічі родин, спільної молитви та живого спілкування, поєднавши духовний, медичний і людський виміри. Учасники роздумували над покликанням батька, роллю батьківської присутності у процесі одужання дитини та ділилися власним досвідом переживання випробувань. Своїми думками поділилися голова Комісії УГКЦ у справах родини сестра Юстина Голубець, представники Університетської лікарні та батьки, а для наймолодших учасників була підготовлена окрема програма.
У межах заходу єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир помолився Молебень до Христа Людинолюбця за здоров’я батьків, дітей та медиків у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці при Патріаршому домі.
Звертаючись до присутніх, владика зауважив, що батьківство, особливо в час випробувань, є непростим покликанням;
«Кажуть, що добре і легко є любити маму, коли вона є молода, в розквіті сил. Вже важче є любити маму, коли вона є потребуюча чи немічна. А як же є батьківство в час випробувань? Також це є дуже і дуже непросто».
Він наголосив, що справжня любов народжується з досвіду бути любленим:
«Ми сьогодні маємо празник Христа Чоловіколюбця, або, як кажуть у народі, Серця Христового. Для того, щоби когось любити, треба спочатку бути любленим. Десь ту любов ми мали перше відчути. Це є наші батьки, це є чоловіча рука батька».
Проповідник також звернув увагу на приклад Ісуса Христа, який навіть посеред випробувань не був позбавлений досвіду батьківської любові Отця: «Ісус Христос, особливо під час своїх випробувань, міг надіятися на Отця свого. Хоча мав до нього багато питань: „Боже мій, чому Ти мене покинув?“, „Отче, якщо така воля Твоя, нехай мене мине ця чаша“. Але якщо були випробування, це не означає, що там не було відчутно батьківства».
Напередодні Дня батька владика Володимир закликав до вдячності за кожного батька – за того, який спричинився до нашого земного життя, за тих, хто сьогодні захищає Україну на фронті, а також до молитви за померлих батьків, які «не перестали бути для нас батьками, а навпаки – залишаються нашими добрими покровителями».
Підготувала Юлія Козіброда
