Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор у співслужінні з єпископом-емеритом Михаїлом звершив Архиєрейську Літургію у храмі Святих Ольги і Єлизавети з нагоди Дня пам’яті мисливців-захисників, під час якої було вшановано молитвою всіх, хто загинув за Україну.
У своїй проповіді Архиєрей зазначив:
— У прочитаному уривку апостола, ми почули відозву про різних осіб, які мали благородне відношення до Бога та уболівали за решту свого народу, з яким зростали виховувалися та користали з досвіду та можливих благ. Згадано пророка Мойсея, який відмовився від життя при єгипетському фараонові в комфорті, а вибрав терпіння зі своїм народом. Пригадано інших провідних та мужніх мужів, які захищали та боролися за долю свого народу. Коли приглянемося до Гедеона чи царя Давида та інших, їхнє життя було повне боротьби, війн, переживань, терпіння, усяких неприємних несподіванок. Кожне життя повне усяких несподіванок та викликів, бувають позитивні пережитки, трапляється чимало негативних. Ми почули, що відданих Богу били камінням, різали пилами, вбивали мечами, вони скривалися в печерах, горах, терпіли кайдани та в’язниці тощо. Хоч, знедолені, збідовані, покривджені, але усі трималися правдивої віри та обітниць, маючи перед очима Господа та вічну нагороду в небі. Не жаліли свого терпіння, бо помирали з великою надією на щось кращого в майбутньому житті!
Святий євангелист Іван описав початок привселюдної діяльності Ісуса Христа. Якось Ісус знайшов Пилипа й покликав його, щоб слідував за ним. Пилип, що був знайомий з Натанаїлом і добре обізнаний зі Святим Писанням, розповідав Натанаїлові, що знайшов того, про кого писав Мойсей, пророки проповідували і назвав Ісуса, сина Йосипа з Назарету. Натанаїл був обережним й розумів, що Назарет відстале містечко й звідти трудно чогось доброго чекати.? Але Пилип був зачарований від зустрічі з Христом, тому сказав до нього: «Прийди і подивися». Згодом, Ісус, побачивши Натанаїла, назвав його справжнім ізраїльтянином без підступності. Той звернувся до Ісуса: «… Звідки мене знаєш?…» Ісус відповів, що бачив його під смоковницею ще перед зустріччю його з Пилипом. Бог завжди і на кожному місці бачить кожну людину, що присутня фізично, але, теж, докладно знає про особу, що діється у її серці. Господь завжди бачив Натанаїла, але сказав йому тоді, коли прийшов на це час. А Натанаїл не міг натішитися тим, що Ісус його знає, бо з усієї своєї радості він промовив: «… Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю» (Ів 1,49). У Натанаїла заворушився увесь духовний та фізичний стан з відповіді Спасителя. Він повірив Ісусові – Бог його знає, знає ким він є і, який стан його духа! Натанаїл стояв перед Богом, своїм Творцем та Спасителем світу, мав щастя побачити Сина Божого, розмовляти з ним та почути його оцінку про себе. З великим переконанням та сердечним зворушенням Натанаїл промовляв до Ісуса: «… ти Цар Ізраїлю!» За таке визнання та відкритість Ісус відізвався до Натанаїла, що він побачить відкрите небо та ангелів, що кружляють над Людським Сином. Щедрість Господня превелика для людини, яка його любить та йому служить! Стараймося приготувати для себе якусь прекрасну духовну одежу: пурпурову, срібну чи шиту золотими нитками, щоб у ній увійти у вічне Царство приготоване нашим Небесним Батьком!
Преосвященний владика Михаїл Колтун запропонував мені книжку «Кодекс українського мисливця». Я взяв її в руки і на 14-ій сторонці написано: «… цим Кодексом установити День пам’яті мисливців-захисників України, який відзначати щорічно в першу неділю березня». Знаю, що ви сьогодні уже молилися на могилах мисливців-захисників і на цій Службі Божій ми також, молимося і за них, крім того, що за усіх присутніх звершуємо це моління. У Святому Писанні немає багато згадки про полювання, більше текстів знайдемо про рибальство. В Кодексі є побіжна згадка про рибальство, але дуже обмежено. Кодекс багато говорить про спосіб полювання, самодисципліну, форму мисливця, прийняття в мисливську спільноту, мисливську чесність, повагу для тварин чи птахів, богослужіння, мисливські фестини, урочисті ходи тощо також, про мисливський суд над певними мисливцями, що вчинили порушення чи злодіяння. І дуже похвально те, що приписано вшанування світлої пам’яті тим, хто полягли, захищаючи цілісність, суверенітет, свій народ і т.д. та територію нашої Батьківщини. Дякую вам, що ви тримаєте дружні відносини зі святою Церквою, пильнуєте особисте відношення з Богом та пам’ятаєте про вічність, до якої усі прямуємо. В Кодексі написано про обряди відзначення успішного мисливця, а це переносить нас у площину й спонукає завоювати нагороду в Небесному Царстві. Пам’ятаймо і працюймо для вічності, бо там не буде кінця нашого життя! Висловлюю шанування, признання, повагу і любов усім мисливцям! А усім полеглим на полі брані – моління і вічна пам’ять!
