Ді 9,20-31;
Ів 15,17-16,2.
Час після воскресіння Христового у Єрусалимі та околицях був напруженим, бо апостоли проповідували про Христа, Його смерть та воскресіння, як про Бога та Спасителя світу; юдеї ж не бажали цього чути, ненавистю палали до учнів Христових. Причому учні Ісусові не дуже вже боялися говорити про Христа, бо пізнавали свою місію, яку доручив їм Господь, і сильно бажали, щоб люди пізнавали правду про Сина Божого. Одним із ревних проповідників, який навчав, що Ісус – Син Божий, був Савло, який перед наверненням переслідував вірних Христові людей. Святий апостол згодом писав у листі до коринтян: «Бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу» (1Кр 15,9). Він ревно переслідував християн, сам зголошувався, щоб виявляти таких і приводити на суд до архиєреїв. Але Бог вибрав його на свого апостола, і коли він направлявся у Дамаск, впав на землю й чув голос: «… Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?» (Ді 9,4). А Савло, запитавши, хто говорить до нього, почув відповідь: «… Я – Ісус, що його ти переслідуєш» (Ді 9,5). Зрозумівши, що чинить беззаконня, Савло покаявся, залишив відразу справу переслідування вірних Ісусові, навернувся і став праведним прихильником тих, кого досі переслідував! Він теж чув слова: «… Трудно тобі проти рожна бити ногою» (Ді 26,14). Коли Бог захоче, тоді може вчинити й таке чудо, що людина навертається до правдивої віри. Звичайно, що Павло мав вибір, вільну волю і любив правду; пізнав, що Господь промовляв до нього, й відразу змінив свій спосіб життя: був невіруючим, а став віруючим! Пізнавши, що помиляється, відразу залишив ремесло переслідування і став прихильником тих, кого приводив на суд архиєреям, сам став переслідуваним. Тут дуже цінне те, що Павло не очікував та не розтягав на довше часу свого навернення, лиш відразу навернувся і покинув усе грішне! Бо, як звичайно буває у людей, найперше обіцянки, а потім роблять спроби на інше життя, далеке від гріха. І з цього нічого не вийде, коли особа опирається на свої сили та можливості. Слід наше навернення та покаяння концентрувати в руках Господніх, бо тільки Господь зможе нам допомогти, щоб ми ставали вірнішими Йому. Хоч людина бажає зміни, але, коли покладається на себе, у неї все залишається на рівні бажання, а зміни на краще неможливо побачити! Дуже важливо те, щоб наше навернення, наші постанови уникати гріха та жити по-християнськи довірити Богові, Його просити, до Богоматері звертатися – лиш тоді Господь благословитиме.
Нинішнє свято називається перенесенням мощей святого Миколая чудотворця з міста Мири в Ликії до міста Бару в Італії. Це сталося 1087 року. А коли привезли святощі, усі мешканці міста Бару вийшли зустрічати мощі святого Миколая, тримаючи свічки в руках, на чолі з єпископом Урсоном. Спочатку мощі перенесли да храму святого Венедикта, а згодом збудували величавий храм імені святого Миколая і там зложили цю святиню. Досьогодні у цьому храмі спочивають святі мощі, куди прибувають тисячі вірних, паломники, щоб помолитися перед ними й благати святого Микола помочі в різних потребах. То й до сьогоднішнього дня діються чуда за посередництвом святого Чудотворця. Прибігаймо до нього нашими щирими молитвами та благаймо миру в Україні, просімо зникнення пандемії коронавірусу, благаймо щиро Господа за посередництвом святого відпущення провин наших та каймося за гріхи всього народу нашого краю! Пам’ятаймо про велику любов Господа до нас, до кожної особи зокрема. Слід не боятися Бога, бо Він любить нас, помер ради того, щоб ми були щасливі у вічності. Люди бувають жорстокими, а Бог – Любов, Він завжди очікує нас, щоб простити вчинені нами беззаконня. Це добрий Ісус наказував апостолові Петрові, щоб прощати «сімдесят раз по сім», тобто завжди, коли хтось благає пробачення (пор. Мт 18,22). Подумаймо про кількість населення землі, що становить 7,8 мільярдів, які ображають Бога, а Він ласкаво прощає усім, хто вдається до нього з таким проханням. Не біймося Господа, а любімо Його, бо Він нас так любить, що помер з любові до нас, щоб ми були щасливими. Великий святителю й чудотворче Миколаю, навчи нас зберігати слова Господні та заступайся перед Спасителем за нас, грішників.
+ Ігор
Митрополит Львівський
22 травня 2021 р. Б., Храм святого Миколая, Краковець
