Сто п’ятдесят років тому, 23 березня 1871 року, Папа Пій IX проголосив святого Альфонса Марія де Ліґуорі Доктором Церкви.
З нагоди ювілею цієї події Святіший Отець Папа Франциск надіслав настоятелю Згромадження Найсвятішого Ізбавителя і Генеральному Модератору Академії Альфонсіана високопреподобному о. Михаїлу (Брелю), ЗНІ послання, в якому наголосив на особливій заслузі святого Альфонса Марія де Ліґуорі, «Покровителя сповідників і моралістів, а також взірця для всієї Церкви у місіонерському напрямку».
За словами Святішого Отця, «богословська пропозиція св. Альфонса виникає із вислуховування та сприйняття немочі найбільш духовно покинутих чоловіків та жінок». Через «слухання реальності» святий формує засади заснованого Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, покликаного пізнавати і співпереживати потребуючим. «Поступове навернення до чітко місіонерського душпастирства, здатного бути поряд з людьми, знати, як їх супроводити на шляху, конкретно ділитися життям навіть серед великих обмежень і викликів, спонукало Альфонса переглянути, незважаючи на труднощі, також теологічний та юридичний підхід, отриманий у роки його становлення: спершу позначений певним риґоризмом, потім він був трансформований у підхід милосердя, євангелізаційний динамізм, який здатний притягувати».
Папа Франциск наголошує: «Кожна пасторальна дія сягає своїм корінням до спасительної зустрічі з Богом життя, народжується із слухання життя і живиться богословськими роздумами, які б знали, як взяти на себе відповідальність щодо запитів людей для осягнення життєздатних шляхів. За прикладом Альфонса, я запрошую моральних теологів, місіонерів та сповідників увійти у живий зв’язок з членами Народу Божого, і поглянути на існування з точки зору їхнього бачення, щоб зрозуміти реальні труднощі, з якими вони стикаються, і допомогти зцілити рани… Необхідно, щоб знання стали практичними через слухання і прийняття найменших, немічних і тих, кого суспільство відкидає»
Приклад святого дозволяє нам по-іншому глянути на теперішній глобалізований світ, який страждає від багатьох зранень та викликів, зокрема, в часі всесвітньої пандемії. Церква покликана чути голос кожної особи, найчастіше тої, що залишається упослідженою і самотньою зі своїми стражданнями. «Як святий Альфонс, ми покликані вийти назустріч людям як апостольська спільнота, яка йде за Відкупителем серед покинутих. Цей шлях назустріч до тих, хто не має духовної допомоги, допомагає подолати індивідуалістичну етику та просувати моральну зрілість, яка є здатною обрати справжнє добро. Формуючи відповідальні та милосердні сумління, ми матимемо дорослу Церкву, здатну конструктивно реагувати на соціальні немочі з огляду на Царство Небесне» .
Маючи добрий приклад святого, можемо навчитися бути відповідальними за всіх і все, доручене нам. «Формування сумлінь для добра виглядає необхідною метою кожного християнина… Гідність немічних – це є моральним обов’язком, якого неможливо уникнути або делегувати. Необхідно засвідчувати, що закон завжди означає солідарність». Серед обставин теперішнього життя християни покликані бути захисниками життя, вчитися чути і бути поруч із тими, які потребують допомоги. «Я запрошую вас, як це зробив святий Альфонс, вийти назустріч немічним братам і сестрам нашого суспільства. Це передбачає розвиток моральної теологічної рефлексії та душпастирських дій, здатних здійснювати загальне добро, коріння якого полягає у голошенні керигми, яка має вирішальне слово для захисту життя, щодо творіння та братерства» – наголосив Святіший Отець.
