Ця неділя вчить нас, що ніколи не варто поспішати з висновками. Відповіді на деякі питання отримуємо вже з перспективи часу, коли дивимося назад, в історію свого життя. Інші відповіді чекають у вічності. На це звернув увагу єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у роздумах над Словом Божим у неділю сліпородженого, 9 червня 2024 року.
«Людині притаманне в терпінні, особливо в час хвороби, бачити певне покарання, Божу кару. Кажуть, Бог покарав. Але чи Богові буде легше від того, коли він когось покарає. Якщо лікар карав би свого пацієнта, чи дорікав за це, що той захворів, я сумніваюся, чи цей пацієнт був би здоровіший завдяки таким процедурам», — зауважив архиєрей.
Звичайно, — каже далі владика Володимир, — що гріх має руйнівну силу. Бог шанує вибір людини, допускає певні речі, а водночас людину радше виховує, ніж карає.
У випробуваннях люди часто шукають винних. Але знайти винного ще не є вирішенням проблеми.
«Ми святкуємо Неділю Сліпородженого. Цей чоловік був сліпий від народження, малоймовірно, що міг завинити вже в лоні матері, також не міг собі спричинити цієї хвороби через недбале чи гріховне власне життя, бо сліпим народився. Ми б тоді спішили сказати: ну то терпить за чиїсь гріхи, може за предків. Таке питання, зокрема, ставили учні Ісусові, бо бачили багато гріховності в суспільстві. Вони були свідками, як Вчитель виганяє бісів, зцілює грішників», — сказав єпископ-помічник.
«Ісус говорить, що ніхто не згрішив, але на цій людині мають виявитися діла Божі.
Хворий чоловік напевно мав внутрішню боротьбу, певні запитання щодо своєї сліпоти… Але він можливо сам не уявляв, що Ісус його зауважить, подарує дар зору, що він буде вписаний в Євангелії, а ще більше: що йому буде присвячена неділя в церковному році…», — додав архиєрей.
«Ісус Христос є для людини не гнобителем, а лікарем і педагогом. Він вчить людину працювати, докладати зусиль, використовує не лише слово для зцілення, а також слину, глину, купіль…
Не всі раділи з цього чуда. Тому сліпороджений свідчить про Ісуса, свого цілителя, кажучи: «Я знаю лише одне: я був сліпим і тепер бачу. Якщо б Він не був від Бога, не міг би зробити цього чуда». Така просте, але глибоке богослов’я», — ствердив він.
«Просімо для себе дару пасхальних очей, щоб завжди, в радості і терпінні, бачити великоднє світло!»– заохочує владика Володимир.