Час посту – це час для інтенсивнішого духовно-молитовного та соціального служіння, бо йдеться про відносини з Богом та людьми. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у відеозверненні з нагоди початку Великого посту.
«У вечір сиропусної неділі ми в Архикатедральному соборі помолилися Вечірню, звершили чин взаємного прощення і вкотре розпочинаємо Великий піст. Важливо вкотре усвідомити суть і значення цього часу», – зазначив архиєрей.
На його переконання, від цього також залежатиме наскільки Великдень буде нашим особистим святом.
«Піст означає щось більше, чим відмова чи обмеження у їжі. Це не є кулінарійно-дієтичний ритуал. Хоча також обмеження у їжі є важливим, щоб зрозуміти наскільки наш дух зможе запанувати над тілом», – сказав він.
Якщо ми є відвертими, – каже владика Володимир, – то зізнаємося, якщо в холодильнику є щось смачне на що ми не звертали останнім часом увагу. Після постанови не їсти, ми будемо цю страву ще більше зауважувати. Постанова пов’язана з боротьбою.
Владика Володимир рекомендує на час Великого посту подружитися з Старозавітньою книгою пророка Ісаї, де написано:
«Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава – слідом за тобою». (Ісая 58. 6-8)
«Так, Бог не має рук – Він послуговується в цьому світі людьми, які повинні собі взаємно служити. В житті минає ніч і настає день тоді, коли я в ближньому бачу людину», – зауважив архиєрей.
Окремо єпископ-помічник звернув увагу на важливість покаяння.
«На початку книги пророка Ісаї є мова про тварин, які інстинктом відчувають приналежність до свого господаря тільки тому, що він їх годує. Людина створена на образ Божий, обдарована розумом і може віддалятися від свого Творця, затьмарювати собі його образ.
Приналежність до Бога не є неволею чи перебуванням у заручниках, а віддзеркаленням взаємної любові. Тому покаяння чи навернення не є бухгалтерією покутніх вправ, а дорогою до того, хто мене любить і завжди чекає. Нехай мандрівка до Великодніх свят не буде для нас навантаженням чи пригніченням, а радісною дорогою. Бажаю Благословенного часу Великого посту», – додав владика Володимир.