Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав іменував викладача УКУ о. Тараса Бублика делегатом від УГКЦ для співпраці з ватиканською Комісією новомучеників — свідків віри. Перед комісією поставлено завдання опрацювати каталог «усіх тих, хто пролив кров за віру в Христа та свідчення Його Євангелія». Комісія збиратиме інформацію про новомучеників, які загинули
«З огляду на важливість ініціативи Святішого Отця Франциска, взявши до уваги припис кан. 114, § 2 ККСЦ, порадившись із владиками — членами Постійного Синоду, який проходив у Чернівцях 12–15 грудня 2023 року Божого, та заслухавши думку владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського, іменуємо вас делегатом від УГКЦ для співпраці із Комісією новомучеників — свідків віри», — йдеться у Декреті.
Отець Тарас Бублик є старшим викладачем Інституту історії Церкви Українського католицького університету. Своє призначення він коментує так: «Моє завдання як делегата є збирати інформацію про тих людей, які засвідчили свою віру Христа, пролили кров за свідчення Його Євангелія, за правду та християнські цінності. Подібна ініціатива діяла у 2000-му році. Тоді Папа Іван Павло ІІ забирав каталог свідків віри ХХ століття, їх згодом проголосили новомучениками. Цьогоріч до нашого Предстоятеля Блаженнішого Святослава звернулися з пропозицією подати від українського народу осіб, які загинули за віру в Христа за останні 25 років».
Отець каже, що Інститут історії Церкви багато працював над дослідженням історії УГКЦ за часів підпілля: «Ми записали понад 2000 інтервʼю і маємо багато свідчень про мучеництво, ісповідництво, коли людей за віру відправляли у табори; зібрали чимало інформації як діяли підпільні монастирі, семінарії тощо. Маємо розуміти, що у часи радянського союзу УГКЦ була найбільш переслідуваною церквою. Радянський режим був антигуманним, антицерковним, антирелігійним. Якщо ти не хотів співпрацювати з режимом, то твої права обмежувалися».
Попри те, що сьогодні Україна є вільною державою, вже понад 10 років триває війна росії проти України, і багато людей знову гине за відстоювання християнських цінностей.
«Це питання потребує глибокого дослідження. Багато священників залишаються на тимчасово окупованих територіях, прості люди залишаються і волонтерять. Питання мучеництва – це не тільки питання вірних Української Греко-Католицької Церкви, йдеться також про представників інших конфесій. Протягом цього року ми активно збиратимемо інформацію про цих людей і надамо каталог для Ватикану, щоб засвідчити свою присутність у сонмі новомучеників Католицької Церкви», – підсумовує отець.
Додамо, що Комісію новомучеників — свідків віри при Дикастерії у справах визнання святих Святіший Отець Франциск заснував у липні 2023 року в межах підготовки до Ювілею 2025 року. Вона покликана розробити каталог мучеників які пролили кров за Христа протягом останньої чверті століття.
Метою ініціативи є продовження розпочатої пошукової роботи, яку ініціював Папа Іван Павло ІІ, досліджуючи історії свідків віри ХХ століття. Нова комісія збере відомості про новомучеників, які пролили свою кров за віру після 2000 року.
«Навіть у наш час, коли ми є свідками зміни епохи, християни і надалі виявляють у контекстах великого ризику життєву силу Хрещення, яке нас об’єднує. Не мало є тих, хто, попри усвідомлення небезпеки, яка їм загрожує, виявляють свою віру або беруть участь у недільній Євхаристії. Інші гинуть, намагаючись допомогти бідним через служіння милосердя, піклуючись про тих, кого відкинуло суспільство, плекаючи і поширюючи дар миру і силу прощення. Інші є мовчазними жертвами історичних потрясінь. Перед усіма ними ми у великому боргу, і не можемо їх забути», – стверджує Святіший Отець у своєму листі.
Довідка
Інститут Історії Церкви (ІІЦ) – недержавний науково-дослідний заклад, що був створений у Львові в 1992 році випускником Гарвардського університету д-ром Борисом Ґудзяком для реалізації наукового проєкту «Образ сили духу: жива історія підпілля Української Греко-Католицької Церкви».
В основу діяльності ІІЦ було покладено методику «живої» або «усної» історії – збирання й наукового опрацювання спогадів очевидців про насильницьку ліквідацію УГКЦ атеїстичною радянською владою і релігійне життя її вірних, духовенства та ієрархії в катакомбах.
Інститут став осередком праці з відродження Львівської богословської академії (1994), згодом реорганізованої в Український католицький університет (2002), структурним підрозділом якого він є дотепер.
Мета Інститут – вивчення історичної спадщини українських Церков у ширшому контексті вселенського християнства, критичне переосмислення різних аспектів українського релігійного життя в минулому на підставі ретельного опрацювання джерел і використання методологічних підходів сучасної науки.
