20 травня на парафії Святого Миколая, що в селі Гамаліївка, Мурованської сільської громади, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор, на запрошення пароха храму отця Романа Яцика, звершив Архиєрейську Літургію, щоб вшанувати та прославляти отця Миколая Чудотворця, мощі якого віднині будуть зберігати в цьому храмі.
У своїй проповіді Митрополит Ігор зазначив:
― Ми зібралися на прохання отця Романа Яцика, щоб спільно помолитися, вшанувати та прославляти отця Миколая Чудотворця, якого мощі залишаються в цьому храмі. Святий Миколай знаний у нашому народі, як великий святитель, що радо відгукується на прохання вірних. На даний час, в нашому краю ведеться війна, ворог підступно напав на Україну, ті, хто прикидалися миротворцями, хто на весь світ заявляли, що не воюють, показалися фашистами, вбивцями, лютими злочинцями, нелюдами в людському тілі… Звичайно, що Господь усе вимірить по справедливості, бо ніхто не уникне його правого суду. Так, ми б уже бажали бачити кінець вбивцям, їхню ганьбу та покарання, але у Бога безконечна вічність: для вбивць і злочинців ― незмінне терпіння та великі муки! Просімо святого Миколая, щоб він заступався перед Господом за наш народ, нашу землю та цілий наш край. Прибігаймо до нього з проханням, щоб він виблагав у Небесного Батька закінчення війни та припинення вбивств, що спонукані ворогом.
А, коли звернемося до короткого євангельського уривку святого євангелиста Івана, розуміємо, якою ненавистю палали юдеї до Ісуса Христа. Він не вчинив їм жодного зла, не заставляв їх вірити у нього, бо навчав: «… Хто хоче за мною іти, хай зречеться себе самого, візьме свій хрест та йде за мною» (Мр 8,34). Усе поставлене на добровільній засаді: хочете вірити, прошу; не вірите ― ваше рішення. Ось, програма спасіння, дороговказ, який пропонував Господь. А старшина юдейська підбурювала народ проти Ісуса, бо він був вірним своєму Небесному Батькові, виконував його волю. Син Божий прибув в цей світ, щоб визволити людей від диявольської неволі та вічного прокляття, вказав дорогу до вічного щастя для кожної людини. Спаситель виразно говорив: «… Ви з долу, я з високости; ви – від цього світу, я ― не від цього світу» (Ів 8,23). Люди з низів, тілесні створіння, не думають про духовні речі, тримаються приземлених бажань, часто закінчують гріховними вчинками. А Ісус говорив юдеям та усім, що він не від цього світу, що він не має нічого спільного з гріхом, а говорить світові те, що почув від свого Небесного Батька. Але тілесні люди не сприймали його повчань, не бажали розуміти мови Ісуса тому, що були зациклені у своєму обмеженому та грішному світогляді. Надмірна переконаність у своїй правоті не приводить до добра, навпаки, віддаляє від нього та веде, у випадку духовного життя, до краху та небезпеки бути навіки відлученими від Бога. Господь вказував юдеям, що він буде піднесений, тобто, розіп’ятий на хресті, можливо, тоді змінять свій погляд, відносно нього, Небесного Батька та вічного спасіння?! Спаситель не нав’язувався, лиш, з обережною делікатністю вказував, що він вийшов з лона Небесного Батька, прийшов чинити його волю і усе це – заради спасіння всього людського роду. Ісус Христос вчинив стільки чудес, заявив так багато надприродних знаків, а нечестиві люди ставили йому питання: «Хто ти?»
Ми зібралися сьогодні, тут на молитву, також, щоб дякувати Богу за сорок літ життя душпастиря Романа Яцика. Кожна людина приходить на світ з волі Бога! Навіть вбивці, яких так багато, появилися у цьому світі з волі Небесного Батька, але, щоб чинити свою волю та волю диявола, їхнього батька (пор. Ів 8,44).
Дякуємо Господеві, що його слуга, священник Роман, чинить волю Небесного Батька. Про таких Ісус говорить: «Бо хто чинить волю мого Батька, який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю» (Мт 12,50). Чудове визначення від самого Сина Божого для тих, хто виконує волю Батька із небес! Господь називає виконавців волі Божої своїми братами, сестрами та матерями! Священику Романе, брате Господній, будь завжди вдячний Богові за дар життя, покликання до священства, за його велику любов та діло спасіння людського роду! Трудися на славу Божу: «… на поживу, що залишається на вічне життя…» (Ів 6,27). Твій прожитий вік уже значний, багато добра ти вчинив, багато, теж, промахів, за які перепрошував Господа. Старайся орати своє життя добрими, поміркованими, благодатними скибами, щоб зростити гідний урожай небесної нагороди! Хай Господь благословить нашого священика, Романа, силою духу, мудрістю розуму, витривалістю волі та добрим здоров’ям на багато років гідного життя! Пресвята Богородице, візьми цього Романа під свій материнський омофор!
Архиєпископ вручив отцеві Романові подячну грамоту, в якій зокрема зазначено:
«Нехай Всемилостивий Господь просвічує вас на дорозі пізнання відвічних правд, освячує Своїми благодатями, щоб скріплені ними у вірі ви поступали у святості та любові до Нього. Нехай Всевишній Господь дарує усім парафіянам мир, здоров’я на довгі роки, винагородить Своєю благодаттю для добра Церкви та українського народу».
Священник подякував владиці Ігореві та присутнім священникам за духовний супровід і підтримку, а парафіянам храму ― за їхню готовність допомагати та ентузіазм.
Наприкінці Божественної Літургії Архиєпископ пригадав про щовівторковий піст задля підтримки наших воїнів і перемогу над ворогом. І закликав усіх, хто як може, постом і молитвою підтримати духовний фронт.
На завершення відбулося водосвяття на подвір’ї храму та окроплення вірних.
Більше фото ― на нашій сторінці у фейсбуку.
