Дякую за спільну молитву. Дякую нашій потужній академічно-капеланській родині за жертовне служіння у різних вимірах академічного життя в різних навчальних закладах. Дякую студентам, викладачам, професорам, вихователям. Серце радіє, бо є люди. Є люди, бо є Божий дім. Було нелегко, але тут зробили мудрий крок – прийняли співбратів. Іван ХХІІІ починаючи Другий Ватиканський Собор прагнув відкрити вікна і двері Церкви, щоб пустити кисень. В цьому храмі кисню достатньо. Наше завдання відкривати двері, щоб було тепло і добре молитися.
На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час подячної Архиєрейської Божественної Літургії у історичній церкві м. Львова – першому студентському храмі Пресвятої Трійці.
Архиєрею співслужила спільнота студентських капеланів.
У своїй проповіді владика Володимир застеріг студентів перед небезпекою зупинятися на половині пройденого шляху, запевнив у молитві за успішне складання сесії, яке можливе лише за старанної підготовки, а також наголосив на важливості дякувати Богові у молитві за пройдений шлях.
«Збираємося разом на спільну молитву подяки і просимо Божого благословення й світла Святого Духа у храмі Пресвятої Тройці. Святу Трійцю ще ніхто ніколи своїм розумом не міг збагнути, бо це є таємниця. Віра – це є шлях, який розпочинається там, де закінчується раціональне розпізнання», – зазначив архиєрей.
Відтак пропоідник звернув увагу на євангельське слово Івана, яке говорить про переполовинення.
«Що це означає? Стихири Утрені і Вечірньої нам говорить, що це половина шляху між Великоднем і Зісланням Святого Духа», – пояснив він.
І додав: «Коли ми звершували святкування хрестопоклінної неділі – це була половина Великого посту. Ми надихалися, черпали силу у хресті чи під хрестом, щоб далі йти до Великодня. Ось вже був Великдень, йдемо у напрямку П’ятидесятниці і просимо Святого Духа, щоб прийшов до нас зі своїми дарами».
Колись, пригадав владика Володимир, – в студентських колах була традиція святкування екватора, що означало половину пройденого академічного шляху.
«Ця половина для студентів також може бути певною небезпекою зупинитися на половині дороги. Велике прохання до академічної молоді: не зупиняймося на половині шляху. Якщо хтось писав десертацію, то знає, що половина – це найважче, що може бути. Людина в певній ейфорії починає писати і коли наставала половина, мені, щонайменше, було дуже важко. Ближче кінця йде легше. Також може бути питання половини життя навіть, якщо ми не знаємо, коли ця половина є. Кажуть, що мудра людина другу половину життя віддає, що отримала в першій. Це вже час принесення плодів», – застеріг архиєрей.
«Ми є розумні люди. Напевно будемо тримати рівновагу. А зможемо її тримати, коли будемо разом з Богом. Коли Бог буде стержнем нашого життя», – підкреслив він.
«Сьогодні до престолу в особливий спосіб приношу всі ваші намірення, прохання і подяку за академічний рік. Це був нелегкий рік, але ніхто не обіцяв, що щось для нас буде легко. Великою приємністю є те, що тут щоденно збирається о 18:00 наша студентська молодь. Було небагато, але ви приходите. Всі мають можливість прийти. Від недавна тут також моляться наші отці-капелани. Це є також певна реформа, еволюція. Щиро дякую о. Степану Кащуку за цю відкритість до наших капеланів. Що мав відвагу впустити свіжий кисень у це пасторальне життя. Але реформи мають тенденцію продовжуватися і вони будуть надалі. Це має бути еволюція», – зазначив владика Володимир.
«З вдячністю за цей навчальний рік приносимо до престолу всі прохання ваші за добру здачу іспитів. Пам’ятаймо, що Святий Дух лінивим не допомагає, але старанних дуже підтримує. Сподіваюся, що ви були старанними, вмієте дари розвивати. Також сьогодні молюся за всіх професорів, ваших викладачів, вихователів гуртожитків . За світло Святого Духа, щоб не зупинялися на половині шляху. Йшли не лише до П’ятидесятниці , а далі вам товаришували у житті», – сказав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
Студентський капелан о. Юрій Остапюк подякував за спільну молитву владиці Володимиру, о. Степану Кащуку, команді студентських капеланів та працівників, а також всім викладачам та студентам. Підкресливши, що спільна подячна молитва – це найважливіше з усього, що могло відбутися.
«Що раз більше усвідомлює важливу річ. Йдеться про стосунок з Богом, а також людей, які моляться. Дякую владиці, що творить цей стосунок і має неймовірну довіру до структури капеланства, зокрема до студентського капеланства. Владика бачить плід діяльності капеланства. Дякую за стосунки довіри і обіймів. Дякую о. Степану, що попри всі побоювання прийняв священників і дозволив молитися у цьому історичному студентському храмі», – сказав о. Юрій Остапюк.
Опісля спільної подячної Божественної Літургії відбувся почастунок та спілкування спільноти студентів, викладачів з капеланами та владикою Володимиром.
Проповідь владики Володимира у відео
