Можемо собі подумати, що ми взяли для себе з різдвяно-йорданських свят? Що ми запам’ятали? Що з цього часу додаватиме нам наснаги, зокрема в духовному житті. Дехто каже, що треба від свят відпочити… Питання, хто і як їх святкує?…
До роздумів над цими питаннями закликав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час проповіді у неділю після Богоявлення в архикатедральному соборі святого Юра.
«Літургійний рік немов би показує певні етапи людського життя, допомагає нам робити чергові, наступні кроки на життєвій дорозі”, — зазначив проповідник.
“Вже наближається до завершення різдвяно-йорданський час Можемо собі ще раз поставити питання, а що було чи є суттю цих свят?» – закликав до роздумів архиєрей.
“Різдвяний час – це час особливих роздумів на таємницею Воплочення Божого Сина. Ісус Христос уподібнився до нас у всьому, крім гріха. Він народжується як немовля, росте, працює…”, — сказав архиєрей і додав: “В час йорданських свят ми роздумували над хрещенням Ісуса Христа, переживали таємницю цього празника. Ісус перейшов певний етап життя після 30 років біблійного мовчання і внутрішнього приготування. Він покидає родину, Назарет, йдучи на Йордан хреститися від Івана, який теж мав свою історію життя, своїх учнів”
“Через сходження до Йордану Ісус показує людям: Я на вашій стороні, я супроводжую вас на дорозі навернення, не згори, а між вами”,— наголосив проповідник.
На його переконання, Ісус знає, що будь-який новий етап, що нова дорога після навернення не є легкою, бо настає процес лікування ран, заданих гріхом. Тому Він стає поруч і супроводжує нас на цій дорозі, і це день за днем, крок за кроком. Він є солідарний з кожною людиною. А ще більше, Ісус Христос відкриває нам небо, тобто Царство Небесне. В даному випадку не йдеться про якусь суспільно-політичну інституцію чи структуру, а місце перебування Бога.
“Сьогодні святкуємо неділю після Богоявлення. Цей день є немов би підсумком того, що було, а водночас вступ до того, що чекає нас в літургійному році та в нашому житті”,— зазначив владика Володимир.
Коментуючи уривок сьогоднішнього Євангелія, проповідник звернув увагу на арешт Івана Хрестителя.
За його словами, це драматичний момент для Ісуса Христа. Він втрачає знану постать і великого пророка, який завдяки хрещенню на Йордані став йому такий близький.
“Сучасна війна принесла велике горе в наш український дім. Не мало людей є в полоні, арештовані. Ми також втрачаємо близьких людей, можемо через це нарікати, жалітися. Але чи ми є вдячні за це, що їх взагалі зустріли в житті, чи пам’ятаємо ці приємні моменти, разом проведені?”- роздумує архиєрей.
“Напевно Ісус назавжди запам’ятав постать Івана при зустрічі в Йордані, відчував дотик води, яка лилася з руки Івана, закарбував в глибині серця слова, які линули з неба в присутності Івана: Це Син мій улюблений! Це звернення буде підтримкою для виконання місії відкуплення”— переконаний він.
” Іван Хреститель, вчитель і пророк, є ув’язнений. Він вкинутий до в’язниці Ірода. Це ув’язнення могло мати також психологічний момент, було пересторогою для тих, хто хотів наслідувати Івана, провадити такий же стиль життя. Тоді, як стверджує євангелист Матей, Ісус Христос вертається до Галилеї. Це був убогий край, де жили бідні люди, які не мали істотного впливу на перебіг історії ізраїльського народу. Ісус не затримується в рідному Назареті, серед вже йому знаних людей. Можливо мав таку спокусу вернутися додому і влаштувати собі безпечніше життя. Він не знеохочується, а «йде до Капернауму, що при морі, на границях Завулона та Нафталі», покидає зону комфорту”, — продовжує роздуми проповідник.
Так чинять сьогодні, каже архиєрей, численні наші захисники. Вони покидають дім, комфорт і йдуть захищати рідну землю. Серед поган і бідних людей Ісус розпочинає свою місію там, де народ жив в ненависті, в гріхах. Він дає свідоцтво і навчає своїх слухачів так, як це робив Іван Хреститель: «Покайтеся, бо царство небесне близько».
“Живучи на землі, маємо шанс виправити помилки, прислухатися до сумління, позбутися гріхів, віддаючи їх в небуття. Гірше, коли голос сумління заглушити, тоді будемо зруйновані. Зараз в різних куточках світу, зокрема в цій же Галилеї, точаться війни, вмирають люди. Епіцентром воєнних дій сьогодні є наша земля, Україна. Тому дуже актуальним є запросити Ісуса до «Галилеї» власного життя, щоб він нас навчив, що таке справжній мир. Нехай цей мир буде відображений у присутності Бога серед людей”,— додав владика Володимир.
Наприкінці Божественної Літургії єпископ-помічник Львівської Архиєпархії пригадав вірним, що сьогодні також Церква відзначає неділю Божого слова. Закликав скерувати погляд до книги Святого Письма,що стоїть на домашніх полицях, а відтак щоденно читати Боже слово у своїх родинах.
