З благословення митрополита Ігоря 19 листопада відбувся 17-ий науково-практичний літургійний круглий стіл.
Доповідачем була сестра Марія Слєпченко, настоятелька контемплятивних редемптористок, композитор, переможниця численних музичних конкурсів. Тема доповіді: «Естетика богослужіння: літургійна музика». Серед тем, котрі було висвітлено та в подальшому продискутовано учасниками круглого столу, були: історія літургійної музики; музика: органічна складова богослужіння чи штучне нашарування; аматорське чи професійне виконання; самуїлкова чи хорова; дяк чи хор.
Серед думок, котрі лунали під час доповіді та подальшої дискусії, як повідомляє о. др. Василь Попелястий, відповідальний за організацію круглих столів, були:
Літургійне богослужіння є дійсністю, у котрій поєднуються сотворений і несотворений світи, Божественне та людське. Воно є живим досвідченням людиною Бога у конкретному місці та часі. Літургія, особливо Божественна (Євхаристійна), поєднує та охоплює усі виміри життєдіяльності людини, усю людину: дух, душу та тіло. Таким чином літургія стає мостом між матеріальним та духовним.
Одним із важливих аспектів богослужіння є його матеріальність та тілесність, що відображають та стверджують реальність перетину двох вимірів: божественного та людського. Ісус є правдивим Богом і людиною, Богом, котрий воплотився у людському тілі, став реальним, а не віртуальним. Таким чином і людина зустрічається із Богом у тілі. Тіло потребує обряду, жесту, свого темпу, щоб все відбувалось без поспіху та суєти. Тіло вимагає відповідного часу звершення богослужіння.
Людська тілесність потребує та вимагає краси, бо сотворена Богом досконалою. Вона вимагає справжньої краси – не кічу чи бутафорії. Краса та музика є мовами самого Бога. Музика не є штучною прикрасою Літургії, чимось, що використовується лише для урочистих подій. Вона є органічною складовою кожної Божественної Літургії, кожного літургійного богослужіння. У подібний спосіб, як ікона не є оздобою інтер’єру храму, чимось зовнішнім, без чого можна й обійтись.
Справжня краса, як і літургійна музика, вимагають аскези, тобто постійного зросту та самовдосконалення. Постійного навчання. Вона також вимагає містагогії – впровадження у Таїнство.
Тому основними небезпеками сучасного богослужіння та літургійної музики є формалізм, прагматизм, споживацький підхід (викликати лише емоції без заангажування усієї людини, зробити усе псевдо зручним, тобто максимально швидким), його раціоналізм та інтелектуалізація (зробити все максимально зрозумілим, а що люди «не розуміють» – відкинути), а також комерціалізація літургійної музики (музику пишуть та виконують люди, котрі не живуть духовним життя).
Літургійна музика зароджується у спільноті Церкви, але також безпосередньо впливає на формування та розвиток цієї спільноти.
Духовенство покликане допомогти вірним виробляти естетичний смак, зростати до вищого рівня, а не, навпаки, самим, деградуючи, опускатись до низу.
Висловлюємо щиру подяку о. Ігорю Коліснику, ігумену монастиря св. Альфонса Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, за гостинність.
Щиросердечне спасибі с. Марії Слєпченко за доповідь та ділення досвідом, а також кожному учаснику цього круглого столу.
З творчістю с. Марії можна ознайомитись за посиланням: https://sites.google.com/view/maria-slepchenko-ossr-composer/music
Скласти пожертву на будівництво монастиря можна за реквізитами: 5363542091977604
