У Львові вшанували 81-шу річницю відходу до вічності праведного митрополита Андрея Шептицького

-
Post font size
+

1 листопада Львів зупинив свій звичний ритм, щоб у тиші Святоюрської гори згадати того, хто став сумлінням народу і дороговказом для Церкви – праведного митрополита Андрея Шептицького. У день 81-ї річниці його відходу до вічності в Архикатедральному соборі святого Юра відбулися молитовні та духовно-мистецькі заходи.

Молитва та Свічка пам’яті

Зранку в соборі святого Юра відслужили Архиєрейську Божественну Літургію за прославу праведного митрополита Андрея, яку очолив єпископ-помічник і протосинкел Львівської архиєпархії владика Володимир.

Після Літургії владика запалив Свічку пам’яті – знак любові й вдячності до Митрополита – і встановив її у крипті, де спочиває великий духовний провідник Церкви та українського народу.

«Велінням Андрея перед переходом у небесні оселі було те, щоб надалі лунала молитва, недовершена ним. Особливо це стосується Святоюрської гори, де він перейшов Пасху – зустрів свій особистий Великдень.
У часи переслідувань нашої Церкви Андрею було самотньо у крипті, але він чекав. Сьогодні тут лине молитва з наших уст і сердець, його нащадків та послідовників – уже молитва до нього, великого Праведника, Святця, невіддільного члена небесного персоналу»
, — зазначив владика Володимир.

Духовно-мистецька програма та Свічка миру

Ввечері в Архикатедральному соборі відбулася духовно-мистецька програма, присвячена 81-й річниці відходу до вічності Митрополита Андрея.

Розпочав захід Високопреосвященний митрополит Ігор, який полагословив присутніх і запалив Свічку миру — символ єдності й вдячності за життя і служіння праведного митрополита Андрея.

З вітальним словом до присутніх звернувся митрофорний протоієрей Роман Кравчик, адміністратор собору, який нагадав про духовну спадщину Митрополита, його жертовність і любов до свого народу:
«Ми єднаємося в молитві та духовній вдячності Богові за життя людини, яка стала духовним велетнем не лише для Української Греко-Католицької Церкви, але й для всієї держави, Європи та християнського світу.
Його віра була сильнішою за страх, його любов – глибшою за будь-яку ворожнечу, його мудрість – вищою за людські інтереси»
.

Премія імені Митрополита Андрея

У межах вечірньої програми відбулася церемонія вручення Премії імені Митрополита Андрея Шептицького, якою відзначають осіб за вагомий внесок у розвиток духовності, культури, науки та державності – сфер, які перебували у центрі уваги Митрополита.

Цьогорічними лауреатами стали:
Любов Волошин – у номінації «Мистецтвознавство» за серію монографій, присвячених Митрополитові Андрею і творчості школи Олекси Новаківського;
Михайло Перун – у номінаціях «Державність» і «Культура» за внесок у розвиток духовної культури, дослідження постаті Шептицького та популяризацію його ідей.

Як зауважив отець Юстин Бойко, за короткий час Премія набула великої популярності серед митців, науковців і громадських діячів. Її лауреатами були такі відомі постаті, зокрема, як Ігор Калинець, та інші – люди, які продовжують місію Митрополита у сучасному світі.

Єдність у дусі Митрополита

Після вручення нагород присутні мали нагоду оглянути виставку картин з опери «Мойсей», натхненних біблійними і духовними темами, а також насолодитися виступом чоловічої академічної хорової капели «Дударик».

На завершення урочистостей усі учасники запалили свічки біля пам’ятника праведного митрополита Андрея Шептицького на Святоюрській горі.

Підготувала Юлія Козіброда

Останні новини

Запрошуємо до посиленої ЦІЛОДОБОВОЇ 40-годинної молитви на вервиці, яка є потужною духовною зброєю для НАВЕРНЕННЯ ГРІШНИКІВ, МИРУ У...
16 листопада 2025 року, у Неділю 23-тю після Зіслання Святого Духа, в Архикатедральному соборі святого Юра у Львові...
Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію в храмі Пресвятої Трійці в смт. Щирець У своїй проповіді...
Відбулася чергова «Здибанка з владикою», організована Комісією у справах молоді ЛА. Цього разу владика Володимир зустрівся з молоддю...
Сьогодні розпочинаємо різдвяний піст. Це час не лише традиції, кулінарних обмежень, а й внутрішньої мандрівки. Чому варто прожити...