Від 30 червня до 10 липня 2025 року в Українській папській колегії святого Йосафата в Римі відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. У роботі Синоду взяли участь 46 архиєреїв УГКЦ з України, Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки, а також Австралії. Серед них — 33 правлячі єпископи, 1 єпископ Курії Верховного Архиєпископа, 8 єпископів-помічників і 4 єпископи-емерити. Публікуємо офіційний комунікат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2025 року.
Комунікат Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року
КОМУНІКАТ
Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви 2025 року
(Рим, 30 червня — 10 липня 2025 року)
Від 30 червня до 10 липня 2025 року в Папській колегії святого Йосафата в Римі відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. У роботі Синоду взяли участь 46 архиєреїв УГКЦ з України, Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки, а також Австралії. Серед них — 33 правлячі єпископи, 1 єпископ Курії Верховного Архиєпископа, 8 єпископів-помічників і 4 єпископи-емерити.
На Синоді були також присутні запрошені гості: архиєпископ і митрополит Пряшівський Йона Максім, правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула разом із єпископом-помічником Нілом Лущаком, генеральний вікарій Віденського архиєпископа для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії отець Юрій Коласа, вікарій архиєпископа Мадрида для східних католиків отець Андрес Мартінес Естебан, апостольський адміністратор для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії отець Василь Говера, генеральний вікарій для українських греко-католиків у Румунії отець Василь Колопельник.
Ювілейне паломництво до Рима та зустрічі зі Святішим Отцем Левом XIV
Напередодні Синоду, 28 червня, синодальні отці взяли участь у ювілейному паломництві УГКЦ до Рима. Центральною подією паломництва стала Божественна Літургія в соборі Cвятого Петра, яку очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. На початку Богослужіння до зібраних у соборі єпископів, численного духовенства, монашества та понад семи тисяч мирян звернувся Папа Римський Лев XIV.
Вселенський Архиєрей, промовляючи до українських «паломників надії», закликав їх ділитися скарбом віри, а водночас черпати в ній силу для витривання у випробуваннях, спричинених війною росії проти України. Зокрема, він сказав: «Віра, дорогі мої, — це скарб, яким потрібно ділитися. Кожна епоха приносить із собою труднощі, зусилля та виклики, але й можливості для зростання в довірі та відданості Богові. Віра вашого народу сьогодні зазнає суворого випробування. Багато з вас, відколи почалася війна, напевно, ставили собі запитання: Господи, чому це все? Де Ти? Що ми маємо робити, щоб урятувати наші родини, домівки та Батьківщину? Вірити — це не мати готових відповідей, а уповати на те, що Бог із нами, що Він дарує нам свою благодать, що саме Він промовить останнє слово, і життя переможе смерть».
Двадцять дев’ятого червня синодальні отці взяли участь у Святій Месі з нагоди свята Верховних апостолів Петра і Павла, яку очолив Святіший Отець Лев XIV. Папа привітав українських єпископів словами: «Вітаю також членів Синоду Української Греко-Католицької Церкви. Дякую за вашу присутність тут і за пастирську ревність. Хай Господь дарує мир вашому народові!».
Того ж вечора в каплиці Папської колегії святого Йосафата владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів, зачитав Декрет про скликання цьогорічного Синоду. Відтак Блаженніший Святослав очолив Молебень до Святого Духа, після якого синодальні отці та допоміжний персонал склали присягу на збереження синодальної таємниці.
Після молитви всі учасники процесійно перейшли до синодальної зали, вносячи книгу Святого Євангелія та запалену свічку — символи присутності воскреслого Христа на Синоді.
Початок робочих засідань і привітання архиєреїв
У понеділок, 30 червня, розпочалися робочі засідання Синоду Єпископів УГКЦ. Відкриваючи першу сесію, Отець і Глава Церкви згадав архиєреїв, які упокоїлися в Господі протягом минулого року, і повідомив, що чотири єпископи УГКЦ перейшли на емеритуру: Василь Семенюк, Михайло Колтун, Степан Меньок і Діонісій Ляхович. Блаженніший Святослав подякував цим владикам за довголітнє жертовне і вірне служіння Божому народові. Відтак привітав їхніх наступників: митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка, єпископа Сокальсько-Жовківського Петра Лозу, екзарха Донецького Максима Рябуху та апостольського адміністратора Екзархату в Італії Григорія Комара.
Особливою радістю для Синоду стало повідомлення про призначення кардиналом владики Миколи Бичка, правлячого єпископа Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла. Блаженніший Святослав від імені Синоду висловив побажання владиці плідного служіння Вселенській Церкві та Українській Греко-Католицькій Церкві.
Того ж дня на Синод із вітальним словом прибули два представники Римської курії — кардинал Курт Кох, префект Дикастерії у справах сприяння єдності християн, і кардинал Клаудіо Ґуджеротті, префект Дикастерії для Східних Церков.
У своєму виступі перед єпископами кардинал Кох окреслив головні етапи розвитку екуменічного діалогу, а також поділився баченням його майбутнього, зокрема можливості спільного святкування Пасхи з православними Церквами. Посилаючись на Декрет ІІ Ватиканського Собору «Orientalium Ecclesiarum», він наголосив на «особливій відповідальності» Східних Католицьких Церков у справі відновлення християнської єдності.
Кардинал Клаудіо Ґуджеротті подякував УГКЦ за її постійну близькість до вірних: «Дякую вам, бо ви завжди з людьми. Ви залишаєтеся єдиним джерелом надії для свого народу». Він також запевнив у подальшій підтримці з боку Святого Престолу: «Ми готові зробити все можливе, щоб допомогти вам у ваших потребах — тими, хоч і обмеженими, засобами, які маємо у своєму розпорядженні».
Головна тема Синоду: душпастирство родин в умовах війни
У вівторок, 1 липня, члени Синоду розпочали роботу над головною темою цьогорічної сесії Синоду Єпископів — «Душпастирство родин в умовах війни».
Робочу групу з підготовки та представлення головної теми очолив владика Аркадій Трохановський, єпископ Ольштинсько-Гданський, голова Патріаршої комісії у справах родини і мирян. Він виголосив доповідь «Душпастирство сімей під час війни».
Окрім головної доповіді, єпископи заслухали такі співдоповіді: «Становище українських біженців і сімей-біженців у країнах Європейського Союзу та Північної Америки» — Юрій Підлісний; «Ментальний стан українських сімей під час війни» — Марія Тракало, психологиня, співзасновниця Хабу ментального здоров’я «ДіяТи»; «Супровід родин у жалобі» — отець д-р Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа; «Досвід роботи із сім’ями під час війни» — Роман і Наталя Прокопіви, лідери спільноти «Рух християнських сімей».
Відтак відбулася широка дискусія, під час якої синодальні отці поділилися власним досвідом душпастирства в умовах війни, труднощами, з якими зіштовхуються родини, а також новими викликами, що постають перед Церквою.
Результати обговорення стали основою для формулювання рішень цьогорічного Синоду. Владики також опрацювали текст посинодального послання із назвою «Родина — надія для світу», у якому звернулися не лише до вірних УГКЦ, а й до всіх людей доброї волі.
Аудієнція у Святішого Отця та огляд стану УГКЦ у світі
У середу, 2 липня, Папа Римський Лев XIV прийняв Синод Єпископів УГКЦ на приватній аудієнції. Звертаючись до синодальних отців, Вселенський Архиєрей запевнив їх у своїй солідарності з Українською Греко-Католицькою Церквою та її вірними: «Я близький до вас, і через вас — до всіх вірних вашої Церкви. Залишаймося об’єднаними в одній вірі та надії. Наше сопричастя — це велика таємниця: справжнє єднання також з усіма братами і сестрами, чиє життя було вирване з цієї землі, але прийняте Богом. У Ньому все живе і знаходить повноту сенсу».
У ході синодальних засідань, прагнучи краще пізнати душпастирську ситуацію Церкви в її глобальному вимірі, Синод Єпископів заслухав звіти представників митрополій і регіонів. Київську митрополію представив Блаженніший Святослав, інші митрополії в Україні — митрополит Теодор Мартинюк; Філадельфійську митрополію в США — митрополит Борис Ґудзяк; Вінніпезьку митрополію в Канаді — владика Андрій Рабій; митрополію УГКЦ у Бразилії — митрополит Володимир Ковбич; УГКЦ у Польщі — митрополит Євген Попович; єпархії та екзархати в Західній Європі, а також країни без власних ієрархічних структур — владика Богдан Дзюрах; Мельбурнську єпархію святих апостолів Петра і Павла — кардинал Микола Бичок; єпархію Покрову Пресвятої Богородиці в Аргентині — владика Даниїл Козлінський.
Ці звіти дали Синодові змогу побачити не лише виклики, з якими зіштовхується УГКЦ у різних регіонах світу, а й багатство досвіду, здобутого в умовах війни, міграції та культурної багатоманітності.
Канонічні, літургійні та інші спеціалізовані питання
Єпископи розглянули низку важливих канонічних питань. Зокрема, у другому читанні було прийнято Кодекс канонів УГКЦ, а також визначено дальші кроки для його остаточного затвердження та проголошення. Представив канонічні питання митрополит Євген Попович, голова Канонічного відділу Патріаршої курії, разом зі своїми співпрацівниками — експертами з канонічного права.
Значну частину синодального часу було присвячено літургійним питанням, як-от: виданню повного Архиєратикона, оновленого Требника, нового Молитвослова, Требника для екзорцизмів. Ці питання представив на розгляд Синоду владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії.
Серед інших тем, розглянутих Синодом, були: участь УГКЦ у вселенському синодальному процесі (доповідач — митрополит Теодор Мартинюк); соціальне служіння Церкви в умовах війни (доповідачі — владика Василь Тучапець, голова Відділу соціального служіння Патріаршої курії, і Тетяна Ставнича, президентка БФ «Карітас України»); діяльність і місія Українського католицького університету (д-р Тарас Добко, ректор УКУ); розвиток військового капеланства (владика Богдан Манишин); стан беатифікаційних процесів в УГКЦ на різних рівнях.
У межах обговорення останнього питання Синод відвідали і звернулися до його учасників: префект Дикастерії з канонізації святих кардинал Марчелло Семераро та секретар цієї Дикастерії владика Фабіо Фабене. Гості висвітлити історичні, канонічні та богословські основи беатифікаційних і канонізаційних процесів у Католицькій Церкві та відповіли на запитання присутніх. Особливу увагу було присвячено справі беатифікації праведного митрополита Андрея Шептицького.
Звітність структур УГКЦ
Синод Єпископів традиційно заслухав численні звіти структур різного рівня, які представили їхні очільники: Звіт про стан судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві — митрополит Євген Попович; Звіт Душпастирської ради Патріаршої курії — владика Кеннет Новаківський; Звіт Патріаршої комісії у справах євангелізації — владика Йосафат Мощич; Підсумковий звіт комісій і відділів патріаршого рівня за минулий рік — владика Андрій Хім’як; Звіт Патріаршої комісії у справах молоді — владика Браян Байда; Звіт Організаційного комітету Ювілейного року-2025 — владика Ярослав Приріз; Фінансовий звіт Патріаршої курії, Звіт про збори пожертв і фонди, засновані Синодом Єпископів УГКЦ, Звіт про діяльність Патріаршої фундації «Мудра справа», Звіт про будівництво Патріаршого центру в Києві — патріарший економ отець Любомир Яворський.
Синодальні отці підтримали пропозицію Патріаршої катехитичної комісії, надавши згоду Отцю і Главі УГКЦ проголосити блаженну Йосафату Гордашевську покровителькою катехитів Української Греко-Католицької Церкви.
Зустріч із представниками Італійської держави та очільником Італійської єпископської конференції
Особливим моментом програми цьогорічного Синоду стала зустріч єпископів, які здійснюють служіння в Україні під проводом Блаженнішого Святослава, із представниками уряду Італійської Республіки. Українських владик прийняли в Зеленій залі палацу Кіджі заступник Державного секретаря при Раді Міністрів Альфредо Мантовано, міністр культури Алессандро Джулі, міністр довкілля та енергетичної безпеки Джильберто Пікетто-Фратін і міністр охорони здоров’я Ораціо Скіллачі.
Ця історична зустріч стала свідченням великої поваги Італійської держави до Української Греко-Католицької Церкви, а також визнанням її вагомої ролі в суспільно-політичному житті України і в історії українського народу. Оскільки захід відбувся в контексті Міжнародної конференції з відновлення України, в анонсі від італійського уряду було підкреслено: «Присутність Патріарха Святослава та всіх греко-католицьких єпископів підтверджує прагнення Італії підтримувати не лише матеріальну відбудову країни, а і її духовний та суспільний виміри».
У зустрічі також узяли участь: президент Фонду і Педіатричної лікарні «Дитятко Ісус» Тіціано Онесті, архітектор Стефано Боері та президентка Фонду MAXXI — Національного музею мистецтв XXI століття Марія Емануела Бруні, що свідчить про міждисциплінарний підхід, який Італія має намір застосувати в процесі відновлення України — від медичної співпраці та енергетичної безпеки до соціально-культурних, урбаністичних і архітектурних аспектів.
З боку УГКЦ учасником зустрічі став апостольський адміністратор Екзархату УГКЦ в Італії владика Григорій Комар.
Наприкінці синодальних засідань із вітальним словом до єпископів звернувся кардинал Маттео Марія Дзуппі, голова Італійської єпископської конференції. Він запевнив присутніх, що продовжуватиме підтримувати український народ, і розповів про свої дальші кроки в реалізації гуманітарної місії, яку йому свого часу доручив світлої пам’яті папа Франциск. Відтак Глава УГКЦ від імені Синоду подякував особисто кардиналові Дзуппі та всьому італійському єпископатові за підтримку нашої Церкви та українського народу.
Спільна молитва і заключні акти Синоду Єпископів 2025
Як і щороку, робочі засідання Синоду Єпископів УГКЦ супроводжувалися молитвою та духовною застановою. Цьогорічним проповідником на Синоді був отець Тарас Бабій, ректор Єпархіального інституту душпастирства подружжя та сім’ї Святих Йоакима і Анни Стрийської єпархії, який виголошував проповіді на щоденних Літургіях і науки впродовж дня духовної віднови.
У середу, 2 липня, синодальні отці під час братерської вечері привітали цьогорічних ювілярів з-посеред єпископів, священників і мирян, які допомагають у проведенні Синоду. А в суботу, 5 липня, літургійно пом’янули усопших співбратів у єпископському служінні, згадуючи поіменно численних владик УГКЦ, імена яких були подані в пом’яннику, підготовленому Секретаріатом Синоду.
Владики УГКЦ під проводом Отця і Глави Церкви щоденно підносили молитви за справедливий і тривалий мир в Україні, підтверджуючи рішучість робити все можливе для духовної і гуманітарної підтримки українського народу та бути його голосом перед церковними й державними діячами у країнах свого служіння.
Насамкінець владики УГКЦ затвердили за основу текст Посинодального послання та низку листів від Синоду Єпископів УГКЦ до очільників Єпископських конференцій і Церков свого права, керівництва Української держави та відсутніх членів Синоду.
Синод Єпископів УГКЦ ухвалив провести чергову сесію у липні 2026 року Божого. Головною темою наступного Синоду визначено: «Душпастирство покликань до священства та монашества».
Джерело: Українська Греко-Католицька Церква
