10-12 березня у реколекційному центрі «Світлиця» відбувся перший модуль пілотного курсу власного досвіду для молодих душпастирів Львівської Архиєпархії УГКЦ.
Цей курс, учасниками якого є 15 дияконів і молодих священників, триватиме до кінця 2025 року. Він має на меті підтримати духовний і психологічний розвиток священників, допомагаючи їм краще розуміти себе, свою місію та ефективніше підтримувати громади в умовах війни.
Психотерапевтичну програму зініціював Інститут постійної формації Львівської Архиєпархії, яку очолює синкел у справах духовенства отець Юрій Чудяк, спільно з Хабом ментального здоров’я «ДіяТи».
Курс складається з шести модулів і передбачає навчання в малих групах та супервізійну підтримку. Ведучими стали о. Юрій Остапюк та психолог Марія Тракало ― Курс покликаний:
• поглибити роботу над власним духовним і психологічним станом;
• розвинути особисту стійкість і ефективність душпастиря;
• набути навичок ефективної підтримки людей;
• покращити особисті та сімейні стосунки.
― Священники щодня бачать біль людей і для того, аби бути ефективними у служінні, потребують власного навчання та відновлення. Війна посилює емоційне навантаження на всіх, тож створення такої програми ― це можливість формувати та підтримувати молодих душпастирів. Концепція цього курсу є цілісною і поєднує не лише інтелектуальні знання, а також торкає опрацювання особистого життєвого досвіду священника чи диякона і формує навички працювати в супервізійному форматі та підтримувати співбратів у різних служіннях. Щиро сподіваюсь, що цей досвід буде вдалим і допоможе втілювати схожі ініціативи в усій церкві, ― зазначила керівниця Хабу ментального здоров’я «ДіяТи» Марія Тракало.
Як зазначили організатори, перший модуль курсу став важливим кроком у цьому процесі. Попереду – ще п’ять зустрічей, які допоможуть священникам знайти баланс між власним духовним життям та служінням іншим. Учасники вже відзначають цінність такого формату, адже він дозволяє не лише отримувати нові знання, а й взаємодіяти, підтримувати один одного та ділитися досвідом.
― Для того, щоб відібрати учасників програми, ми проводили презентацію й індивідуально проговорювали її аспекти зі священниками. Нам важливо, щоб їхнє навчання було усвідомленим. І це вдалося зробити, адже вже після першого модуля маємо багато схвальних відгуків від учасників. Ми переконані, що ментально і духовно сильний священник, може добре душпастирювати. Тому так важливо, щоб священнослужителі пройшли власну психотерапію, більше усвідомили своє покликання та роль ― як чоловіка та батька в сім’ї, так і духовного наставника в пасторальному напрямі. Це допоможе їм краще зараджувати собі з викликами в контексті війни, ― зазначив отець Юрій Чудяк.
Він також підкреслив важливість донесення суспільству, що священники ― це теж люди, які виходять з різних контекстів зі своєю травматизацією і досвідом. Тому так важливо, щоб вони пропрацювали це все і, щоб їхні духовні проблеми не трансформувалися на їхніх парафіян.
Учасники мали можливість пройти навчання першого модуля завдяки підтримці Філадельфійської Архиєпархії, зокрема владиці Борису. Як підкреслив отець Юрій Чудяк, дуже важливо, щоб люди доброї волі бачили результативність навчання у цьому проєкті і в майбутньому підтримали таке навчання для священників різного віку і сану.
― Одним із аспектів цього курсу є вчити священників опрацьовувати власний досвід із духовної та психологічної сторони. Під час річного модуля є можливість вивчати і поглибити власний досвід, а також навчитись давати раду з переживаннями, з якими звертаються парафіяни. Ми декілька років провадимо схожий курс для семінаристів у Львівській та Івано-Франківській семінарії. Нам важливо, щоб священники навчилися рефлексувати над своєю духовністю і ментальністю, зрозуміли, які їх очікують виклики і в сучасних умовах здобули стійкість долати їх. А також, щоб поглибили свою духовність і вміли контактувати із власними емоціями, а не уникати їх. Поміж модулями запланована супервізія для учасників, в межах якої вони виноситимуть різні ситуації. Слід зауважити, що програма передбачає поступове поглиблення знань, ― підкреслив голова Центру студентського капеланства ЛА отець Юрій Остапюк.
Отець Андрій Побігущий, сотрудник парафії Собору Пресвятої Богородиці у с. Прилбичі Новояворівського деканату поділився враженнями від першого модуля:
― Стати учасником цієї навчальної програми мене спонукав пошук відповідей на власні запитання. Я молився аби Бог допоміг мені зцілити душевні рани. Тож дізнавшись про цей проєкт, одразу висловив бажання доєднатися. Мені сподобалось все, а особливо підхід наших тренерів ― Марічки Тракало та отця Юрія Остапюка. Навчання проходило дуже інтенсивно, а матеріал, який ми отримали, цінний і допомагає відкрити фундаментальні речі, на які часто не звертаємо уваги. Зате тепер, підсвітивши їх, я побачив, як можна їх трансформувати і використати, щоб служило мені на краще.
Також отець Андрій зауважив зручність формату навчання.
― Дуже добре, що небагато учасників. Це дає можливість легше налагодити комунікацію. Окремо в нас була робота і в малих групах, де ми ділилися особистими переживаннями. Це допомогло мені усвідомити, що є люди, які переживають схожі з моїми ситуації. Попередньо я пройшов річний курс індивідуальної терапії, тож не ставлю собі за мету отримати певний результат, а більше довіряю процесу, розуміючи, що це допоможе мені змінити ставлення до певних обставин, легше реагувати і давати собі раду, аби бути для себе більш ефективним і, відповідно, краще служити. Цілковито погоджуюся з думкою: «Спасися сам і тоді біля тебе спасуться тисячі».
Отець Андрій закликав не боятися відкриватися:
― Ми, священники, часто думаємо, що маємо бути сильними і непохитними, щоб рятувати всіх. А насправді, відкрити свою слабкість ― це стати сильнішим. Важливо, щоб інші, які будуть йти за нами, не боялися довіритися цьому. Рекомендую священникам різного віку пройти цей курс.
Підготувала Наталія Павлишин