Блаженний Миколай Чарнецький очима сучасників

-
Post font size
+

Завершується 2024 ювілейний рік владики Миколая Чарнецького в УГКЦ.
Впродовж цього часу відбулося багато духовно-мистецьких заходів, присвячених блаженному, які дали нам можливість краще пізнати постать новомученика. Перелік нової інформації про владику доповнюємо дуже цікавими фрагментами з усних інтерв’ю проекту «Образ сили Духу: Жива історія підпілля УГКЦ», опрацьованих Світланою Гуркіною – канд. іст. наук, доцентом Інституту Історії Церкви УКУ:

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ

Я не претендую на вичерпний аналіз образу блаженного священномученика Миколая Чарнецького (14 грудня 1884 – 2 квітня 1959), а радше хочу накреслити кілька штрихів до його образу на основі того, як його запам’ятали і розповіли про нього сучасники.
Наші інтерв’ю записувалися в проміжку 1992-2006 рр. Більшість оповідачів (особливо з покоління, яке особисто знало владику Миколая) вже відійшли від нас, тому в них вже нічого не перепитаєш, не уточниш. Серед інтерв’юерів цього проекту є і засновник нашого Інституту Історії Церкви владика Борис Ґудзяк, і відомі письменники (як от п. Василь Габор), і діти репресованих священиків, і студенти ЛБА-УКУ. Остання фізично заархівована справа має номер 2010.
Звичайно, найбільше про кир Миколая знають його співбрати редемптористи. Також серед оповідачів є єпископи (зокрема, Филимон Курчаба, Володимир Стернюк, Павло Василик, Степан Меньок), духовенство, богопосвячені особи, миряни. В цих усних інтерв’ю є інформативні згадки про блаженного Миколая Чарнецького (переважно у тих, хто особисто знав блаженного, є родичем таких осіб чи належав до їх близького кола довірених осіб), хоча часом є й короткі згадки, малоінформативні.
Сьогодні хочу поділитися уривками з кількох інтерв’ю, в яких блаженний Миколай Чарнецький постає як наставник, єпископ, святитель; в яких передаються його особистість і риси характеру, а також згадується його як опікуна і небесного заступника.

НАСТАВНИК, ЄПИСКОП, СВЯТИТЕЛЬ

Блаженного Миколая Чарнецького з міжвоєнних часів і за Другої світової війни згадують оповідачі як того, хто мав сильний вплив на молодь, яка обирала священство і душпастирство. Читаючи життєві історії, я вибрала два свідчення: перше з кінця 1930-их років, а друге – з 1943 року.

Єпископ Филимон Курчаба, ЗНІ:
«Рукополагав нас у Бельґії, вертаючи з Риму, єпископ Миколай Чарнецький у 1937 році. Це відбулося в 3 дні. На перший день – нижчі свячення і піддияконат, на другий день, на святої Ольги, був дияконат і третій день – неділя – було рукоположення на священиків. Було нас тоді 5 чоловік.»
У своєму другому інтерв’ю єп. Филимон уточнює про свого святителя у Бельгії:
«І по 5-ім році приїхав до нас наш улюблений Миколай Чарнецький, котрий вертав з Рима. То що 3 роки їздили єпископи відвідати Святійшого Отця і здати менше-більше справи зі своєї роботи, своєї дієцезії. А він був на Волині як місіонар, а потім як адміністратор.»

Сестра Христина Сиротинська, ЗССНДМ згадує про вплив настанови єпископа Чарнецького про Таїнство священства і значення Літургії перед свяченнями її батька, о. Івана Сиротинського:
«(Батько) був свячений 16 грудня 1943 року у церковці редемптористів. Перед свяченням він пішов, зробив реколекції в отців редемптористів на вулиці Зібликевича… і тоді там, зараз перед кінцем реколекцій, він мав таку дуже приємну нагоду зустріти особисто владику, який прийшов до нього до кімнати і сказав йому, що це є дуже велика подія, що буде відбуватися у його житті, саме священиче свячення. І йому сказав так гарно про Божественну Літургію. Тато це згадував: «Божественна Літургія — це є Боже милосердя, яке спливає на світ». І це його дуже-дуже вразило. Також те, що владика Чарнецький далі сказав: «Навіть, якби ти нічого іншого не робив, а тільки відправляв Службу Божу у стані ласки, ти би зробив дуже багато, бо ти спричиняєшся до того, що допомагаєш, щоб Боже милосердя спливало на людство». І тато сказав, що він тоді собі так постановив, щоб все-все дуже побожно і уважно відправляти Служби Божі… І тато сказав, що він ніколи не забуде того візиту і він цінить грамоту священства, яку дістав з підписом Чарнецького. Тільки його підпис там був, але він казав, що то є найбільший дарунок, що він може мати.»

ОСОБИСТІСТЬ І РИСИ ХАРАКТЕРУ

Спогади тих, які знали єпископа Миколая Чарнецького особисто:
владика Филимон Курчаба, ЗНІ – називав його “наш улюблений Миколай Чарнецький”.
бр. Косма Крочак, ЗНІ (який жив разом і обслуговував владику Миколая у Львові на вул. Вечірній, 7) охарактеризував його так «Дуже був такий сердечний, ввічливий і дуже мало їв.»
сестра Февронія зі Згромадження сестер милосердя св. Вінкентія (які надсилали пакунки на заслання у табори): «Він своїм милим поглядом навертав людину. Він був дуже благий.»
п. Володимир Скорохід (племінник бр. Косми Крочака): «За характером єпископ Чарнецький був веселою і дотепною людиною. Навіть про важкі тюремні роки розповідав із гумором.»
бр. Василь (Михайло Стець), ЗНІ:
«Він трошки був сумним, в нього сміху рідко було… Він був все святий.»
п. Роман Г.: «Він був святим чоловіком, але не наївним, що часто у нас буває. Він був обережним і розумним, як кажуть, второпним… Владика був дуже маломовним. Говорив лаконічно і мало, бо підозрював, що включена апаратура, яка записує його слова.»
архиєпископ Володимир Стернюк: «Я його добре знав… Він був людина дуже добра і через це він так попався, бо він занадто був довірливий до всіх людей, які до нього приходили… Він дійсно був святий чоловік… Дійсно, він був гідний того, щоб дістати нагороду в небі і бути проголошеним навіть святим.»

ОПІКУН І НЕБЕСНИЙ ЗАСТУПНИК

● З автобіографії їмості Ольги Лашків (з Калитовських): «Блаженного Миколая Чарнецького вважаю опіконом нашої родини. До нього часто молюся, маю землю з його могили, реліквії Блаженного, до яких завжди прикладаюся і прошу про допомогу. Думаю, що завдяки цим молитвам я, маючи вже 80 років життя, маю добру пам’ять і пишу».

● п. Марія Заблоцька: «Ми ходили часто на Личаківське кладовище на могилу блаженного нашого єпископа Чарнецького.»

єпископ Степан Меньок:
Інтерв’юер Сенів Юлія, ЛБА – 2002:
– Владико, в 1985 році отця Михайла (Винницького) знову арештували, коли він вертався від гробу Миколая Чарнецького.
єп. Степан Меньок:
– Біля гробу владики Миколая Чарнецького завжди були такі спеціальні пости із відділів КГБ. Вони просто записували, які люди ходили туди на гріб, і думали, що через них вони вийдуть на якусь більш глибшу структуру нашої Церкви. Хоча, як мені здається, вони і так багато знали, і не треба було їм навіть просто слідкувати за рядовими членами. Але коли вони бачили цю людину дуже часто на гробі, то це вже їх дуже дразнило. Я знаю, як Василя Кобрина декілька разів просто побили, коли він ходив на цей гріб, а він знову вперто йшов туди.
Отець Михайло Винницький дуже шанував і з таким великим пієтетом ставився до особи владики Миколая Чарнецького. І напевно там на гробі він черпав ту духовну силу. То не дивно, що він, напевно, попав якраз в поле обзору тих, хто там дуже часто слідкував за тими людьми.

п. Данута Захарчишин (знала про владику Миколая Чарнецького з розповідей о. Михайла Винницького): «Отець Винницький мав дуже велике щастя вчитися і дістати свячення від владики, єпископа Чарнецького. Він його ввів в духовне життя. Тепер я розумію, що він наслідував владику Чарнецького, який його висвячував разом із владикою Василиком Павлом.»

Сестра Христина Сиротинська ЗССНДМ (про переконання її батька, о. Івана Сиротинського, у святості єп. Миколая): «І в цей час ще, як він не був проголошений блаженним, у цей час батько вважав його за особу святу і казав: „І я тепер постійно молюся за нього. При кожній Божественній Літургії я молюся за нього і до нього“. Вже у цей час батько бачив у ньому щось надзвичайне.»

Заохочуємо всіх, хто має спогади про блаженного священномученика Миколая Чарнецького (свої або своїх рідних), – записати їх і поділитися ними з Інститутом Історії Церкви Українського католицького університету.

Останні новини

Минулої п’ятниці о. Сергій Довба, відповідальний за екологічне служіння у Львівській архієпархії, провів екологічну Хресну дорогу із парафіянами...
Минулими вихідними референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Сергій Довба з благословення владики Ігоря Возьняка, архієпископа і...
У неділю, 6 квітня, відбудеться Хресна дорога храмами Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ та Музею народної архітектури та...
Сьогодні у церкві Положення Пояса Пресвятої Богородиці відбувся похорон о. Івана Ковальця, пароха цього храму. Як вже повідомляли,...
Дякую, доброчесні отці, що прибули помолитися за упокій душі світлої пам’яті отця Івана Ковальця, який випередив нас до...