Свято Покрови Євр 9,1-7; Лк 10,38-42;11,27-28 (о. д-р Турконяк Р.) Сестри Студитки, Львів 01.10.2024.
Автор листа до євреїв згадує про шатро збудоване в честь Господа і розділене на дві частини. В ньому зберігалися свічник і хліби принесення – святе. А друга частина відділена заслоною – святе святих, яка мала «золоту кадильницю і ковчег заповіту, кутий всюди золотом, у якому була золота посудина, що мала манну і палицю Аарона, що розцвіла і таблиці заповіту». Над усім збудовані херувими, що своїми крилами затінювали чи прикривали вівтар. Коли відбувалося служіння, то до першого входили священики, а в друге шатро міг увійти один раз у рік архиєрей з приносом «за себе і за гріхи народу». Автор послання вирізняє і звертає увагу на святість місця та святість речей, які знаходилися у свята святих. Ті, хто вкладали уривок апостольського читання на свято Покрови, мабуть тією святістю місця та святістю речей, вбачали святість пресвятої Богородиці. Хоча вона перевищувала своєю святістю усі небесні сили разом взяті: ангелів, архангелів, херувимів, серафимів та інших. Ніхто із земних чи небесних духів не дорівняє своєю праведністю та святістю тій, яка стала матір’ю Сина Божого. Сам Небесний Батько підніс Марію понад усяке створіння, тому її заступництво перед своїм Сином або перед Небесним Батьком, має великі успіхи, коли йдеться про духовне життя чи інші насущні потреби в житті християн.
Святий апостол Лука описує історію чи епізод із життя Ісуса Христа, який віходив у село. Марта прийняла його в свою оселю і звичайно, готувала гостину для Ісуса та апостолів. Сестра Марти, Марія, не допомагала їй, лише сіла в ногах Ісуса та слухала його повчань. Мабуть Господь добре знав цих осіб, бо після певного часу, Марта звернулася до Ісуса з проханням, щоб він сказав Марії, щоб вона допомагала їй. А Ісус не заперечував Марті, лише сказав, що Марія вибрала кращу частку, яка залишиться при ній. Господь надав перевагу духовному повчанню, поставив його над потребою заспокоєння голоду. Коли Ісус пішов на пустиню, де молився та постив, злий дух підмітив, що він голодний і підійшов до Ісуса з пропозицією: «… Якщо ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібами» (Мт 4,3). А Господь мав готову відповідь: «… не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст» (Мт 4,4). Ісус не заперечив потребу хліба людині для життя, але вказав на більшу потребу Божого слова в житті людей. Коли у Вифлиємі народився Ісус, то ангел прийшов до пастухів й повідомив їх: «Для вас народився сьогодні в місті Давидовім Спаситель, тобто, Господь Христос. І ось вам така ознака: знайдете немовля сповите – воно лежить у яслах» (Лк 2,11-12). Коли ж пастухи прибули до місця народження Христа, то: «… знайшли Марію, Йосипа і немовля, яке лежало в яслах» (Лк 2,16). Пастухи повідомляли Марію, що вони довідалися від ангела про народження Месії. Всі дивувалися словам пастухів, що говорили про Ісуса, лиш: «…Марія ж зберігала всі ці слова, збираючи їх у своїм серці» (Лк 2,18-19). Марія роздумувала над почутими словами ангела, що промовляв до пастухів, берегла їх у своєму серці та жила цими словами. Богородиця – Учителька, бо навчає всіх охочих духовного життя. Вона покровителька людей, що отримала цей чин на горі, коли її син, Ісус, помирав на хресті: «Побачивши матір і учня, що стояв, і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син» (Ів 19,26). Син Божий віддав під покров Марії всіх людей доброї волі, як її синів та доньок. У Марії було дуже співчутливе серце, бо коли в Кані Галилейській на весіллі забракло вина, то вона зрозуміла клопоти весільних. Відразу заступалася перед своїм сином за нмх і спонукала Ісуса допомогти в потребі. Під час одного навчання, яке проводив Ісус, якась жінка вигукнула: «… Блаженне лоно, яке носило тебе, і груди, які ти ссав. Він відказав: По правді блаженні ті, що слухають Боже слово і бережуть його» (Лк 11,27-28). Ісус вказав на свою матір, Марію, духовну покровительку усіх людей, яка вміла берегти слова Господні та бездоганно виконувати їх.
Сьогодні свято Покрови пресвятої Богородиці, яке походить приблизно з 910 року, коли під час облоги Константинополя пресвята Богородиця явилася у Влахернському храмі та вкрила людей своїм омофором, захистивши їх від ворогів. В Україні – це свято захисників та захисниць; козаки вважали Богородицю своєю покровителькою, вояки УПА втішалися покровом Богородиці. В історії християнства відомо багато випадків, коли вірні припадали до молитви, благаючи Богородицю про захист, а пресвята Марія допомагала, берегла свій люд, покриваючи омофором. Тут пригадаємо Почаїв, коли вороги йшли війною 1675, пускали стріли, які поверталися назад та кулі, що не досягали своєї цілі. Благаймо сьогодні нашими ревними молитвами пресвяту діву Марію, щоб захищала нас від лютого ворога, який розпочав війну проти України, щоб вона допомогла закінчити цю кровопролитну бойню.
Дорогі сестри, любимиці Богородиці, розвивайте набожність до неї у своїх серцях та просіть її, щоб вона змилосердилася над нашим людом. Прийміть вітання в соту річницю заснування монастиря сестер Студиток! Хай Бог благословить вас своїми щедрими духовними дарами, а мати Божа виблагає для вас вірності в покликанні до кінця вашого благородного життя!
Авторка світлин — с. Катерина Кіт, студитка
