У четвер, 22 серпня 2024 року, єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир звершив Молебень до Пресвятої Богородиці в Львівській духовній семінарії Святого Духа для родин полонених військових. Архиєрею співслужили військові капелани..
У своєму душпастирському слові архиєрей запевнив рідних військовослужбовців, що їхні близькі, що знаходяться у полоні, відчувають їхню молитву.
«Ми не зібралися, щоб дати штучну потіху чи розраду, бо штучно ми нічого не досягнемо. Тому сягаймо до Бога, який дає нам фундамент під ногами», – зазначив він.
Й зауважив, що під час Молебню всі чули Євангельське слово Луки про Богородицю (Лк. 1, 39-49.56).
«Марія сама була в не найкращому становищі, потребувала допомоги. Та, яка потребує допомоги йде послужити тій, яка ще більше цієї допомоги потребує», – сказав архиєрей.
«Дякую, що ми тут зібралися, щоб себе взаємно підтримати. Це дуже важливо. Коли знову сягнемо до сторінок євангельського слова до Богородиці, Матері Ісуса Христа, то побачимо, що цей момент, коли Христос був ув’язнений, засуджений на страждання та хресну дорогу, коли був коронований терновим вінком, (а всі, хто були з ним повтікали хто зі страху, а хто з небезпеки втратити становище у суспільстві. Коли є страх та небезпека це по-різному виглядає). На хресній дорозі дитини лишилася Мати. Чим вона могла йому допомогти? По-людськи дивлячись нічим , але допомогла двома моментами: поглядом і співчуттям. Ісус був свідомий, що поруч є його Мати», – ствердив єпископ-помічник.
«Ми молимося за наших дітей та батьків. Будьмо певні, що вони нашу молитву відчувають, бо молитва не знає кордонів. Молитва сягає крізь колючі дроти полону. Молитва не потребує жодних перепусток, дозволів. Вона не має терміну дії. Найважливіше, що рано чи пізно вона приносить свої плоди», – запевнив владика Володимир.
«Мати Богородиця, яка переживала зі своїм сином хресну дорогу стала свідком Його Воскресіння. Чому так сталося? Бо світло і добро перемагає навіть, якщо нам доводиться йти хресною дорогою в напрямку великоднього ранку. Ще не було такого факту в історії Церкви та світу, щоб після страсної п’ятниці не прийшов Великдень. Не раз страсна субота триває довший час, але ми йдемо тому що маємо ціль. Ми маємо до кого і з ким разом йти», – додав єпископ-помічник Львівської архиєпархії.