Преображення ГНІХ 2Пт 1,10-19; Мт 17,1-9 (о. д-р Турконяк Р.) Преображення, Львів 06.08.2024.
Гарні слова написав у своєму посланні святий апостол Петро про виконання волі Бога, що веде людину до спасіння! Він звертається до усіх, а не тільки до тих, хто покликаний до священицького, чернечого та суто богопосвяченого життя. Вказує, щоб утверджуватися у своєму покликанні, хай воно буде і в подружжі, і в чернецтві, та в інших призначеннях життя на землі. Тут важливо, щоб гідно виконувати своє завдання, гідно чинити волю Небесного Батька, згадаємо кожну професію, яка доручена нам Господом. Він наголошував, що виконання, але старанне сповнення своїх простих щоденних обов’язків, відчиняє вхід до неба. Святий апостол дорожив тим даром, розумів Божу щедрість до людини, бо й сам пережив моменти невірності Богові. І тут він тривожився за спасіння кожної людської душі, настаючи на тому, що він буде про це постійно нагадувати. Він давно відійшов по нагороду до Господа, майже дві тисячі років тому, а його нагадування живе в писаннях, які він залишив людству. Писав уже в поважному віці, бо згадував про покидання своєї земної оселі, тіла, знаючи, що дух безсмертний, який розлучиться з тілом у свій час. Дивна глибина його повчання, бо він написав, що по відході у вічність сам буде пильнувати, щоб пам’ятали на його повчання. Не легко приймалося слово Господа, бо появлялися байкарі та хитруни, які нівечили, перекручували та знецінювали повчання Бога та його учнів. Святий апостол Петро згадує про те, що вони чули на горі голос Небесного Батька, який свідчив про свого Сина, Ісуса Христа: «… Це мій Син, мій улюблений, якого я вподобав» (2Пт 1,17). Для святого апостола Петра від тоді цей голос постійно звучав у вухах та його розумі по-іншому, від часу коли він чув його на горі!? Апостол Петро націлював своїх слухачів та читачів на особу Ісуса Христа, вказував на голос Небесного Батька, представляв Ісуса, як світильника, що сіяє в темному місці, сяє у серцях й вказує певний шлях життя!
Святий євангелист Матвій описав подію, що відбулася на горі, де Ісус перебував з учнями: Петром, Яковом та Іваном. Він написав, що Ісус вийшов з трьома учнями на високу гору, підкреслюючи важливість події – висока гора. У присутності апостолів зненацька відбулося неймовірне явище: обличчя Ісуса засяяло сонцем, а одежа засвітилася світлом; крім того, на розмову з Ісусом прибули Мойсей та Ілля, пророки! Неймовірна історія, неописане з’явище! Пригадуємо історію пророка Мойсея, який розмовляв із Господом на горі Синай, коли його лице ясніло: «І побачив Аарон і всі старшини Ізраїля Мойсея, і вид шкіри обличчя його був прославлений, і побоялися наблизитися до нього» (Вих 34,30). Набрався світла, що навіть, брат Аарон боявся підійти до нього!? У псалмі Давида зустрічаємо такі слова: «… Господи Боже мій, Ти дуже звеличився, у визнавання і величність зодягнувся Той, Хто одягається світлом як одежею…» (Пс 103,1-2). Пророк описав Бога одягнутого у світло, а згодом, писав євангелист про Ісуса, якого у світлі бачили учні, що були присутні на горі підчас преображення Господа. З Ісусом розмовляли два пророки, які давно відійшли у вічність, а подія свідчить, що ніхто не зник, що життя у вічності продовжується, що Ісус, Син Божий, радо спілкувався із землянами, які живуть в невидимому світі, але живуть, існують! Наші батьки, пращурі, воїни та воячки нікуди не поділися, вони живуть, перебуваючи в духовному Господньому вимірі. Ісус розмовляв на горі, як землянин, як житель землі, а пророки, як жителі небесного виміру. В духовному світі живуть наші батьки, матері, дідусі з бабусями, діти й усі, що випередили нас у вічність. Апостол Петро так захопився побаченим, що був готовий приготувати три намети: Ісусові, Мойсеєві та Іллі!?
Краса Ісуса захопила Петра. Він бачив Господа кожного дня, але не відчитував у ньому краси духа, краси Бога. Апостол Петро кожного дня бачив зовнішній вигляд Христа, дивився на нього, як на звичайну людину, а на горі проявилася внутрішня красота Ісуса: сяяння! Перші люди після того як згрішили непослухом Бога, втратили свою красу, стали голими, обтягнутими простою шкірою. Хто не має гріха, такі особи наповнені світлом! Адам до гріха світився світлом, його шкіра сяяла, не було видно його наготи, бо світло було одежею людини, тобто, внутрішнє світло духа охоплювало увесь зовнішній стан людини. Ісус показав на горі красу людського буття до падіння у гріх, бо Адам був повен світла поки не згрішив! Гріх усунув світлу духовну одежу, – лиш тоді перші люди побачили свою наготу!? «І зробив Господь Бог Адамові і його жінці одежу шкіряну, і зодягнув їх» (Бут 3,21). Ісус часто повторяв: «… Я – світло для світу; хто піде за мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя» (Ів 8,12). Ісус називає себе світлом, кого потрібно наслідувати і за ким слід йти. Святий Франц Ксаверій ходив босим по снігу в горах Японії, щоб нести світло Божої правди місцевим людям. Він ступав босими ногами, був наповнений світлом Бога, не потребував взуття, був наповнений теплом, а брат-чернець ступав за ним, теж, босими ногами і ставив свої стопи в сліди святого, бо в такий спосіб зігрівався в ноги. І на горі, де перебував Ісус з учнями, пролунав дуже важливий голос: «… Цей мій улюблений Син, якого Я вподобав; Його слухайте» (Мт 17,5), якщо син, тоді промовляв Небесний Батько, прислухаймося до слів нашого Батенька та виконуймо його волю. І ще скажу вам, що з Господом, в часі преображення Ісуса, розмовляли Мойсей, що вбив єгиптянина і пророк Ілля, що винищував фальшивих пророків Ваала. Багато із народу стверджують, що наші воїни вбивають ворогів з ненависті, ми твердимо, що ворогів позбавляють життя з любові до свого народу. А ви подумайте, як вбивали пророки Мойсей та Ілля ворогів, які, згодом, були поряд з Ісусом, Сином Бога під час преображення?! Останок тексту, прошу, роздумуйте самі, бо Господь очікує від кожної особи позитивної переміни: невідступно йти за ним через усю решту нашого життя. Хай Господь благословить нас, щоб відважно наслідувати Сина Божого! Пресвята Богородице, виблагай у Господа завершення війни!
