П’ятидесятниця Ді 2,1-11; Ів 7,37-52; 8,12 (о. д-р Турконяк Р.) Семінарія Святого Духа, Львів 23.06.2024.
Цікавий факт, що ніхто із євангелистів не описав події приходу Святого Духа до апостолів. Чомусь святі учні не зафіксували в Євангелії факту прибуття до них Утішителя Духа, промовчали цю важливу подію? Дякуємо святому апостолові Луці, що він вже на початку книги Діянь описав подію приходу Святого Духа. Цей святий учень у своєму Євангелії описав подію, коли Ісус возносився на небо й звертається до учнів: «І ось, я посилаю на вас обітницю мого Батька, а ви лишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти» (Лк 24,49).
Спаситель наголосив на обітниці Батька, що полягала в одягненні силою з висоти, тобто Святим Духом, щоб вони до цього часу залишалися у Єрусалимі. Ісус багато разів нагадував, що він відійде, але учнів не залишить сиротами, лише пришле Святого Духа. Він наголошував про свій відхід й це приносило смуток апостолам, хоч Ісус переконував їх: «Але я правду вам кажу: краще для вас, щоб я пішов. Бо якщо я не піду, то Утішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, – пошлю його до вас» (Ів 16,7). В Євангелії описані слова про Святого Духа, якого Ісус посилатиме апостолам, але самої події його приходу не знаходимо в Євангеліях.
У день П’ятидесятниці апостоли були разом. Книза Діянь описує подію приходу Святого Духа. Там вжито слово «раптом», тобто зненацька, з неба почався шум, що нагадувало повівання буйного вітру і цей шум наповнив усю оселю, де знаходилися учні Христа. Над кожною особою появилися ніби вогняні язики й опустилися на них, наче увійшли в зібраних учнів як дощ, що падає і всмоктується у землю. Але історія приходу Святого Духа тим не закінчилася, бо учні стали говорити про Божу велич різними мовами. У Єрусалимі в той час було багато паломників, що прибули на свято П’ятидесятниці. Вони почули шум від дії Святого Духа, а коли приблизилися до апостолів, то почули на рідній мові розповідь про правдивого Бога. Присутні називали апостолів галилеянами й дуже дивувалися, що вони говорять на їхніх мовах зрозуміло і без жодного перекладача. Тоді в Єрусалимі була сила народу з різних країн, які слухали проповідування апостолів рідною мовою. Святий Дух зійшов на учнів Христа і за його дією зібрався присутній народ на певному місці у Єрусалимі, щоб наповнитися Божим словом, яке проповідували вихованці Ісуса.
Святий Дух приніс зміну в життя учнів Христових, бо вони були дуже боязкими. Коли Ісуса судили, розіп’яли і навіть, коли він воскрес – вони не вірили, ховалися, бо страх запанував у їхніх душах. Коли Святий Дух звільнив апостолів від страху, навістив їх своєю силою, скріпив у розумі та відвазі, тоді вони стали успішно й впевнено голосити слово Боже. Переважно учні розповідали людям про Ісуса Христа, про його діяльність, чуда, життєвий шлях, смерть та воскресіння. Але головним було те, що апостоли переконували присутній народ своїми проповідями, що Ісус Христос – Син Божий, Друга Особа Божа у Пресвятій Трійці.
Господь виховав учнів, вони знали свою мету, тому спокійно переконували присутніх про вічне життя, про відповідальність за життя на землі та нагороду або її втрату у вічності. Апостоли не спішили, не ховалися, бо отримавши духа мудрості, мужності та знання – спокійно реалізовували проєкт проповідування Божого слова.
Присутні чули благородні слова, наповнювалися їхнім змістом, заряджалися позитивною енергією і несли великодушні ідеї спасіння до своїх країн та по інших місцях! Коли Ісус проживав на землі, звертався до своїх учнів та наголошував про те, що він пришле Святого Духа, якого називав Духом правди. «Коли [ж] прийде Втішитель, якого я вам пришлю від Батька, Дух правди, який походить від Батька, то він свідчитиме про мене. Та й ви свідчите, бо ви від початку зі мною» (Ів 15,26-27).
Спаситель називав Святого Духа – Духом правди, який свідчитиме про нього й промовив до учнів, що вони теж свідчитимуть про Спасителя. Дух правди щось протилежне до духа неправди, бо існує дух брехні, так виразився Ісус Христос до юдеїв: «Ваш батько – диявол… Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він брехун і батько його. А коли я правду кажу, – не вірите мені» (Ів 8,44-45). Апостоли отримали завдання від Ісуса та від Святого Духа, щоб ставатися свідками правди, бо правдою є сам Бог! Ісус Христос сказав Томі й зібраним апостолам: «… Я є дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Батька інакше, як тільки через мене» (Ів 14,6).
Будьмо вдячні нашому Спасителеві за те, що він прислав апостолам і нам Святого Духа, який допомагає легше верстати шлях до спасіння.
Пресвята Богородице, виблагай нам світла Святого Духа, щоб ми радо виконували волю Небесного Батька й здобули вічну нагороду в небі!
Святий Духу, Князю миру, злагоди та любові, посилай нам мир та заверши війну!
