Митрополит Ігор: «Стараймося про найголовнішу мету: проживати з Господом у нашому серці, практикуючи любов до ближніх!»

-
Post font size
+

Ді 18,22-28; Ів 12,36-47. Храм святого Онуфрія, Львів 12.06.2024.

Святий апостол Павло обходив міста, щоб голосити слово Боже. Він не щадив свого здоров’я, наражався на небезпеки, терпів голод, холод, побиття та ув’язнення, але навчати про Ісуса , як Бога не переставав. У короткому тексті Діянь апостольських описано, що апостол Павло прибув у Ефез, відразу прямував до синагоги, навчав, не затримувався там, лише, слідував у Єрусалим. В Ефезі в той час знаходився чоловік на ім’я Аполлос, юдей, якого Господь обдарував красномовністю, а він щиро промовляв у синагозі про Ісуса, доводячи Святим Писанням, що Ісус є Христос, тобто, очікуваним Месією. Не тремтів перед злобними юдеями, які заперечували, що Ісус – Син Божий, а тримав свою лінію й проповідував те, в чому був переконаний: Ісус – Месія, якого очікувало людство. Це добрий знак для нас, щоб зростати у вірі, в поміркованості, у любові до Бога та ближніх. Пам’ятаймо завжди слова Ісуса, який виразно заповідав: «… Щиру правду кажу вам: зробивши це одному з моїх найменших братів, ви зробили мені (Мт 25,40). – І ще інша фраза Сина Божого: … Щиру правду кажу вам, бо не зробивши цього одному з найменших, ви не зробили й мені» (Мт 25,45). Це слова Бога, який настановляв людей, щоб служили ближнім та чинити добрі діла!

Святий Іван євангелист пропонує нам застановитися над словами Ісуса, який пропонує себе, як світло і не лише це, але закликає нас, люд божий, щоб ми ставалися дітьми світла, божими дітьми. Юдеї та старшина переслідували Ісуса, гонили його, бажали вбити, а він ховався від них, не виставляв себе. Для злобних людей також існує заповідь, щоб любити ближнього, але юдеї, мимо того, що були свідками багатьох чудес, замість того, щоб повірити в Христа, все більше ненавиділи його. Навіть духовні особи вищого рангу ставали лідерами, щоб позбутися Христа. «Один з них, якийсь Каяфа, що був того року архиєреєм, сказав їм: Ви нічого не знаєте, і не думаєте, що нам ліпше, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув» (Ів 11,49-50). Так він проголосив пророцтво, але ненавидів Христа й виставляв Ісуса на смерть?! Можна говорити про таких осіб, що мають очі та не бачать, мають вуха й не чують, ходять із закам’янілими серцями, бо не шукають правди, а шукають «бога» підвладного собі. Хто не бажає навернутися й у правді служити Богові, такі особи завжди вишукують оправдання, а вкінці покажеться їхнє розчарування, коли буде втрачене спасіння. Господь нікому не засліплює духовних очей, він за усіх помер, усім пропонує спасіння, але не усі це признають та вибирають, дехто тривають у темряві батька брехні, демона. Будьмо вдячні Господові, що його світло осяває наші душі в дорозі до спасіння! Рішуче відкидаймо темряву злоби, демонську ніч!

Сьогоднішній день церковного календаря керує наш погляд на особу преподобного Онуфрія, життя якого описане у книзі святих. З молодечого віку Онуфрій виховувався у монастирі, згодом, залишив його і подався у пустиню. Свої духовні подвиги святий Онуфрій провадив в пустині у Єгипті. Там здався цілковито на Бога, не опирався на свої здібності, досвід та вміння, а Господь опікувався праведником. Зустрічав рідко когось із пустинників, з ким міг порадитися, розмовляти та керувати своє життя на ще більше служіння Богові. Як Онуфрій практикував життя любові ближніх, коли їх бракувало? Преподобний Онуфрій вірно служив Господу, злі духи докучали йому, нападали на нього, він відтягав на себе напосідання, атаки злих духів і своїми молитвами, постами та вірним служінням допомагав тим, хто проживали у селах та містах. Багато різних легенд пов’язують із життям преподобного Онуфрія, нам вистачає знати про його вірність Богові, велику любов та посвяту.

Він не похитнувся в тяжкому випробовуванні життя в пустині, не залишив своєї скромної печери та не зламався строго постити, переносити спеку, холод та напасті демонів… Усе переніс з любові до Господа, усе витримав, крайня убогість була для нього райським життям, нічого не посідав, крім одного: Бог мешкав у його серці! Молімося до святого Онуфрія, щоб бути стійкими у випробувані нашого життя.

Стараймося про найголовнішу мету: проживати з Господом у нашому серці, практикуючи любов до ближніх!

Святий Онуфріє, виблагай у Господа благодаті закінчення війни, а нам цілковитої довіри бо Бога. Наша небесна мати, Маріє, бережи нас від усякого зла!

Останні новини

Екобюро УГКЦ Львівської архієпархії під проводом о. Сергія Довби провело екологічно-патріотичний табір у горах під назвою «Місія». Табір...
Упокоїлася в Бозі п. Ганна, мама о. Івана Колодія, священника Львівської Архиєпархії. Заупокійні богослужіння: Парастас - сьогодні у...
Зарваниця, 2–12 липня 2024 року Божого Цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви проходив у Марійському духовному центрі в...
Коли ми приходимо на прощу до Зарваниці, ми усіма фібрами своєї душі відчуваємо, що над нами відкривається небо,...
Цьогоріч 12 липня минуло 13 років, коли вперше вірні УГКЦ молились святу Літургію на сходах Гарнізонного храму святих...