«Христос не лише говорить про любов, а нею живе», — Владика Володимир у 36-у неділю після Зіслання Святого Духа

-
Post font size
+

Велика вдячність Ісусові Христові за його мудру педагогіку. Він не виступає в як той, хто щось наказує чи зобов’язує. Тут відчутно дещо інше: Він не лише говорить про любов, а нею живе. Він готовий бути завжди з людиною, виходить з пропозицією дружби назустріч. З нашої сторони важливо Бога не провокувати, а приймати.
Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії під час проповіді в Архикатедральному соборі святого Юра у 36-у неділю після Зіслання Святого Духа.

Повний текст проповіді:

Може ви колись намагалися стояти на одній нозі? Пригадую собі такі вправи на уроці фізкультури. Це радо роблять діти, стрибаючи на одній нозі. Але чи довго? Зрештою, з роками навіть на двох ногах стояти є непросто.
Євангелист Матей розповідає нам про законовчителя, який питає Ісуса, що є найважливіше в законі. Це немов би людина, яка стоїть на одній нозі, бо бере під увагу лише виключно закон, не бачить поруч людини. Юдеї мали за часів Ісуса 248 заповідей – наказів та 365 заборон, разом 613. Можна сказати словами німецького прислів’я: «З-поміж стількох дерев і лісу не видно».
Законовчитель провокував, спокушав Ісуса. Він знав добре наступні слова: «Слухай Ізраїлю! Господь Бог наш – Господь єдиний. Любитимеш Господа Бога Твого всім серцем, всією душею і всіма думками твоїми» (Втор. 6,4-5). Віруючі юдеї промовляють ці слова щоденно у своїх молитвах. Всім серцем – означає осідок почуттів, думки вказують на розум, а душа означає цілість та нерозривність людської особи. Ісус також знав ці слова і цитує їх як відповідь законовчителю. А водночас Він добавляє наступне: «Люби ближнього свого як себе самого» (Лев. 19,18).
Стояти на одній нозі можна лише короткий час і за умови, що є стабільна опора – поверхня. Подвійну заповідь любові Бога і ближнього можна порівняти до двох ніг, які потребуємо, щоб не впасти. Ісус показує, що дорога до Бога провадить через ближнього і навпаки. Це все легко слухати. А як є на практиці?
Якщо хтось не любить ближнього, то не любить ще й себе. Або тому що не любимо себе, то не любимо інших. Гнів, образа, брак прощення приносять нам великі зранення, тому мусимо бути цього свідомі. Нелегко дивитися в очі людині, на яку маємо гнів. Тому треба щось змінювати під тим оглядом. Не тільки тому, бо каже Іван у своєму 1 посланні: «Хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого не бачить» (1 Ів. 4,20). Така людина є не правдомовна. Як же любити іншу людину? Це найперше прийняти її такою, якою вона є. Бо якщо вона провадить невластивий спосіб життя, то вже сама від цього дуже терпить.
Ніч закінчується в моєму житті тоді, коли в ближньому бачу людину. Ісус запитав фарисеїв: «Хто є Христос?» Хотів знати, чи приймають його місію, післаництво. Він як добрий педагог загнав їх в глухий кут, тому що їхнє життя закону розходилося з життям любові. Ісус проповідує, навчає це, чим сам живе. Він не перестає питати нас: Ким я є для тебе? Дуже хочеться прийняти Ісуса передусім як приятеля.
Священик-редемпторист з Німеччини Ганс Шальк розповідав свого часу про те, як прийшов відвідати важко хвору людину. Ситуація була пригноблююча, було тяжко щось сказати. Сів біля ліжка і обидвоє мовчали. Тоді хвора людина каже: «Я в глибокій ямі». А священик на це: «Христос є з тобою в цій ямі». Ці слова дуже скріпили хвору людину.

Велика вдячність Ісусові Христові за його мудру педагогіку. Він не виступає в як той, хто щось наказує чи зобов’язує. Тут відчутно дещо інше: Він не лише говорить про любов, а нею живе. Він готовий бути завжди з людиною, виходить з пропозицією дружби назустріч. З нашої сторони важливо Бога не провокувати, а приймати.

Останні новини

Екобюро УГКЦ Львівської архієпархії під проводом о. Сергія Довби провело екологічно-патріотичний табір у горах під назвою «Місія». Табір...
Упокоїлася в Бозі п. Ганна, мама о. Івана Колодія, священника Львівської Архиєпархії. Заупокійні богослужіння: Парастас - сьогодні у...
Зарваниця, 2–12 липня 2024 року Божого Цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви проходив у Марійському духовному центрі в...
Коли ми приходимо на прощу до Зарваниці, ми усіма фібрами своєї душі відчуваємо, що над нами відкривається небо,...
Цьогоріч 12 липня минуло 13 років, коли вперше вірні УГКЦ молились святу Літургію на сходах Гарнізонного храму святих...