Зачаття святою Анною пречистої діви Марії Гл 5,22-6,2; Лк 10,19-21 (о. д-р Турконяк Р.) Храм Непорочного Зачаття, м. Львів 09.12.2023.
Сьогодні святкуємо історичний день свята, зачаття святою Анною пречистої діви Марії. Очевидно, що ми орієнтуємося по факту народження Богородиці й головне, що це має місце в історії людства.
Святий апостол Павло в листі до галатів написав про те, що плодом любові є радість, доброта, милосердя, віра та інші чесноти. Хто посідає правдиву, а не вдавану любов, чого не можна назвати любов’ю – такі особи умиротворені в Господі. Вірні, які правдиво люблять Бога не журяться собою, хіба, щоб більше Бога полюбити. Вони дбають за своє тіло та за свої щоденні потреби, щоб кожну справу впорядковувати відносно волі Господньої. Готові на жертву, але щоб нічим не дражнити ближніх. Самі готові терпіти, бо знають, що це не даремно. А все для того, щоб Господу у всьому подобатися. Це – високий стан духа, бо такі особи цілковито зреклися себе, щоб їхнє життя перебувало в Христі і таких є небагато. Таким був святий апостол Павло, який написав: «Живу вже не я, а живе в мені Христос. А коли тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, що полюбив мене і віддав себе за мене» (Гл 2,20). Святий апостол проголосив, що Син Божий віддав своє життя за нього, а з того виходить його готовість віддати життя з любові до Бога. І так відбулося в його житті, що він був стятий мечем в ім’я Господнє! Він писав, щоб допомагати тим, хто падає у гріх. Не судити, не картати, а молитися та допомагати ближнім підніматися з гріха. Бо хто не буде вставати, хто не вирветься з гріховного стану, той залишаться перебувати в ньому. Він, як духовна особа, як глибоко досвідчений апостол, заохочував терпеливо ставитися одні до одних, не висувати претензій, не колоти в очі чужими промахами життя, лиш терпеливо очікувати на позитивні зміни ближніх. Ось такі глибокі духовні науки та поради пропонував святий апостол Павло для усіх нас.
Ісус був дуже терпеливим до своїх учнів, навіть до ворогів чи усяких підступних та хитрих осіб. Бог наскрізь бачив кожну людину, яка зближалася до нього. Одного разу Ісус сказав до Натанаїла, який підходив до нього: «… Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности. Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоківницею» (Ів 1,47-48). Господь знає усе про нас. Немає значення, де ми знаходимося, Він знає не лише місце перебування, але й кожну нашу таємну думку, намір чи занедбання… І все це для того, щоб запобігати всякому злу, яке люди готові вчинити; скільки вдається йому, направляє нашу вільну волю в добре русло. На силу Бог нікого не заставляє змінювати свої недобрі наміри, бо шанує вільний вибір людини. Коли Мойсей провадив народ через пустиню, Господь відзивався на усякі прохання Мойсея та ізраїльського люду, вислуховував їх. Коли прибули в пустиню Сін, забракло води і народ сильно нарікав на Мойсея та на Аарона. Господь розпорядився, щоб Мойсей зібрав увесь народ, щоб вивести воду із каменю й так розпорядився: «Візьми палицю і збирай збір ти і Аарон твій брат, і заговорите перед ними до каменю, і дасть свою воду, і виведете їм воду з каменю, і напоїте збір і їхню скотину» (Чис 20,8). А пророк не виконав волі Бога, лиш діяв по-своєму: «Мойсей піднявши свою руку, двічі вдарив камінь палицею, і вийшло багато води, і пив збір і їхня скотина. І сказав Господь до Мойсея і Аарона: Тому що ви не повірили, щоб мене освятити перед ізраїльськими синами, через це ви не введете цей збір до землі, яку Я дав їм» (Чис 20,11-12). Мойсей можливо не повірив словам Бога, що він словами викличе потік води зі скали, довіряв палиці, яку простягав над водами моря і вода розділилася!
Господь не чинив спеціальних заходів, щоб Мойсей повірив йому, а коли ж той не виконав повеління Господнього, Бог не дозволив йому та Аарону увійти в обіцяну землю. Коли необхідно, тоді й лад природи зміниться, щоб сповнилася воля Бога. Лиш це не буде залежати від людини, а Господь сам вирішує як вчинити в такому чи іншому випадку.
Сьогодні свято зачаття святою Анною, в її лоні, пречистої діви Марії. Передання твердить, що батьки Марії, Йоаким та Анна, були особами поважного віку, коли зазвичай вже не народжують. А в Бога все можливо, і Анна з Йоакимом привели у світ Марію, яка згодом народила Божого Сина. Як безводна скеля пролила потік оживляючої води в пустині Сін, так безплідна Анна зачала Марію. Святі Йоаким та Анна молилися до Бога і Господь вислухав їхньої молитви. Вони цілковито довірилися Богові, не ставили своїх умов, лиш молитовно благали Господа про дитя. Бог вислухав їхнього благання даючи їм ту, яка родила Сина Божого, обіцяного Месію, Спасителя світу! Мабуть, вислів Ісуса Христа: «… Прославляю тебе, Батьку, Господи неба й землі, бо приховав ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам…» (Лк 10,21), дуже відповідає духові сьогоднішнього свята. Бо мудрі та вчені особи хотіли б це зрозуміти та пояснити своїм розумом і знанням, але існують Божі дії, які не під силу зрозуміти людині – безсилля, обмеженість людини! Не стараймося цілковито збагнути Боже Провидіння, залишаймо справи чесноті віри й радіймо тим, що наші імена записані на небесах!
Прописуймо наші імена в небі гідним та вірним християнським життям, бо це подобається Господові! Пресвята Богородице та свята Анно, виблагайте у Господа завершення війни в Україні та в усьому світі!
