Сьогодні звершуємо празник Покрови Пресвятої Богородиці. Мати Божа є присутня передусім тоді, коли драматизм, небезпека появляється на дорозі життя її дітей. Зазначив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир під час проповіді в Архикатедральному соборі святого Юра з нагоди свята Покрову Пресвятої Богородиці, яке вперше Українська Греко-Католицька в Україні святкує 1 жовтня 2023 року.
Архиєрею співслужили ректор Львівської семінарії о. Ігор Бойко, адміністратор Собору о. Роман Кравчик та запрошене духовенство.
«На сторінках сьогоднішнього євангельського слова зустрічаємо Ісуса, який приходить у поганський край», — зазначив проповідник.
Владика роздумував над тим чому Христос пішов туди, покинувши рідну Галилею.
«Ісус пішов туди в пошуках заблуканих людей», — наголосив він.
«Хананеї як погани чи язичники не мали особового Бога. Тоді повставали божки, бо людина в своїй суті є релігійна. Вони плекали культ плодовитості, був так званий бог дерев, звірів… Але їм бракувало Бога для людини. Це і є драмою поганства. В таких випадках процвітає магія, ворожіння…»,— пояснив архиєрей.
І ось,— каже далі владика Володимир,— підійшла до Ісуса жінка хананейка, людина цього краю, просити за свою дочку, яку мучив біс. Напевно ця жінка шукала помочі в різних цілителів, божків, яким поклонялася, але безуспішно. Страждання дитини привели її до Ісуса Христа. Можливо вона чула про Спасителя, якому біси коряться. Вона знала, що ізраїльський народ очікує месію, а деякі вважають саме Його месією.
За його словами, тут є певна трудність, ми не розуміємо поведінки Ісуса. Він не реагує відразу на прохання жінки. Той, який завжди говорить про любов до людей, в даній ситуації мовчить. Чує, але не відповідає. Вже учні заступаються за жінку. І тоді є відповідь Ісуса, правда на перший погляд вона може здаватися жорстокою: Він не каже, що не допоможе, бо зайнятий іншими справами, а тому що ця жінка не належить до ізраїльського народу. І знову можемо мати трудність з Ісусом, бо Він сам закликав учнів проповідувати скрізь, до всіх народів. Зрештою, сам пішов в поганський край. І як це разом поєднати.
«Подивімося на Ісуса і жінку. Тут можна зауважити процес переміни, бо все потребує часу. Ізраїльтяни ненавиділи поган, називали їх псами. Ісус вже злагіднює мову, кажучи: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам». Жінка в діалозі з Ісусом аргументує, що щенята їдять кришки, що падають зі столу. Тоді їли в такій напівлежачій позиції, тому була більша ймовірність, що кришки хліба падали на підлогу.
Зустрічаємо також певну символіку: Погани не отримували хліба в переносному значенні, бо не приймали Ісуса Христа за месію. А сам Ісус говорить про себе: Я хліб життя! (Ів 6,48).
Жінка хананейка знайшла в Ісусі месію, бо називає Його Сином Давида. А Ісус відразу не реагує, бо чекає на віру людини», — зазначив єпископ-помічник.
«Недавно я прочитав такий вислів: Коли ми говоримо до Бога, то Він слухає. Коли мовчимо, Бог говорить до нас і ми маємо можливість його почути. А коли віримо, то Бог діє», — поділився він.
На Сході,— каже владика Володимир,— жінки здебільшого просили для дітей милостиню. Ісус сам не мав нічого матеріального, щоб дати, але дав щось більше, духовне, виганяючи біса. Він тим самим дає дарує людині надію, майбутнє. Ісус тим самим показує, що людина має властивість змінюватися, лише треба дати їй шанс.
Проповідник ставить провокативне питання: а що привело до зміни думання самого Ісуса?
І відповідає: «Віра жінки!»
Як ствердив проповідник, релігія і наука Ісуса базується на вірі, а не законі. Він не дивиться на походження людини. Навіть якщо Ісус в даному випадку на перший погляд виглядає жорстоким, Він реагує внаслідок молитви-прохання жінки і любові матері. Можна сказати по-людськи: Для Ісуса був сенс покинути стежки свого дитинства, рідну Галилею, щоб знайти віру в поганському краї.
Владика Володимир наголосив на важливій потребі, якою є молитва матері за дитину: «В даному випадку також вказана важливість молитви матері за дитину. Тому дуже похвально, що при нашому соборі, зокрема, є дві спільноти «матері в молитві».
«Нехай наша молитва лине сьогодні з глибини серця, щоб її почуло ціле небо. Пресвята Богородице, захисти нас Твоїм покровом від ворогів, виблагай перемогу та справедливий мир!» – побажав єпископ-помічник Архиєпархії.
Свято Покрову Пресвятої Богородиці є престольним празником Архикатедри, з нагоди якого Святіший Отець Папа Римський уділяє повний відпуст вірним. Під час Святої Літургії присутні звершили молитву в наміреннях Святішого Отця, а Архиєрей уділив вірним відпуст та благословення.
Також о. Ростиславу Будзану сотруднику Архикатедри, було надано відзнаку — право носити нагрудний хрест із прикрасами та вручено Грамоту Митрополита Львівського Ігоря — за ревність, трудолюбиве служіння на Господній ниві для Божої слави і добра Львівської Архиєпархії УГКЦ та за сумлінне виконання покладених душпастирських обовʼязків.
По завершенню Божественної Літургії митрофорний протоієрей Роман Кравчик, адміністратор Архикатедрального Собору Святого Юрія, подякував Преосвященному Владиці Володимиру, присутнім духовенству та вірним за спільну молитву і побажав, щоби Пресвята Богородиця завжди оберігала усіх своїм Покровом, захищала від негараздів та була заступницею для всіх християн.
Опісля владика Володимир вручив почесні відзнаки — нагрудні Єрусалимські хрести юнакам, членам Вівтарної Дружини Собору — за багаторічне сумлінне служіння при вівтарі, біля «святая святих» — кивоту, де зберігаються Святі Тайни Тіла і Крові Ісуса Христа.
На подвір’ї Собору був звершений Чин освячення води, відтак владика Володимир окропив нею парафіян та гостей Святоюрської Архикатедри.
Фото — пані Світлани Калинюк
