Митрополит Ігор: «Не впадаймо у розпач, не нарікаймо, а лиш на Господа надіймося та від нього очікуймо допомоги!»

-
Post font size
+

15 неділя, – по Воздвиженні хреста Господнього Гл 2,16-20; Мр 8,34-9,1 (о. д-р Турконяк Р), с. Монастирок 17.092023.

Ісус Христос дуже любив своїх учнів. Навіть те, що знав про зраду апостола Юди не зупиняло його в любові до них. Він натякав різного роду словами, щоб зупинити учня в віроломності, але той не сприймав заходів Ісуса. Гроші затемнили світло його ума і учень йшов напролом зі своїми намірами. Коли Господь наголошував на зраді одного із дванадцятьох, той апостол відізвався разом з іншими: «… Чи то часом не я, Учителю?…» (Мт 26,25). Добре знав, що він таким запитанням намагався зняти із себе підозру. А Ісус відсилав до нього промені любові, бо він прийшов у світ, щоб усіх спасти. Господь старався навчати учнів та народ простого, але глибокого духовного життя. Він – син Божий, тому ставив своє життя за приклад і кликав: «… Хто хоче за мною іти, хай зречеться себе самого, візьме свій хрест та йде за мною» (Мр 8,34). Слова Господні вказують на те, що йти за Ісусом несучи свій хрест життя, тісно пов’язано зі спасінням душі. Господь радить поставити спасіння душі на перше місце. Воно важливіше від безжурного і в достатках життя, а здобуття усього світу – не зрівняється з ціною спасіння душі! Ось який безцінний скарб, безсмертну душу, дарував Господь, Небесний Батько кожній особі, яка зачалася в лоні матері.

Ми переживаємо час лютої війни, яку розпочав російський агресор проти України. Нам відомі, насамперед, втрати людського ресурсу, зокрема осіб молодого віку. Уже тисячі загинули, обороняючи свою землю, свій народ, суверенітет та право на життя. Спростовуючи московські твердження про те, що українців слід стерти з лиця землі. Це – геноцид 21-го століття. Переконуємося про велике зло, яке може заподіяти одна людина, опанована демонським духом та підтримувана такими ж зіпсутого духу особами. Ми свідомі того, що коли б ворог просунувся до наших місцевостей, багатьох з нас уже б не було, не існувало!

Вороги особливо ненавидять людей західних областей України, бо ще пам’ятають про опір, який довгими роками чинили наші мужні воїни-добровольці! Демонська злоба – це нищити, вбивати, чинити руїну, помножувати горе й нещастя, усе обертати в беззаконня, все чинити гріхом, темрявою, безладдям. Демон мислив, що позбувшись Ісуса Христа – запанує над світом, але Бог своїм воскресінням поламав демонські плани. Ісус Христос воскрес, переміг диявола та зруйнував його задуми. Надіємося на те, що Господь ще сильніше стане по нашій стороні, бо ми благаємо його щоденно молитвами та просьбами. Небесний Батько допоможе нашим бійцям так, як колись допомагав цареві Давидові, в який несподівано появлявся перед ворогом і знищував його маючи набагато менше війська. Як воював Гедеон, прислухаючись до Господніх порад, навіть підбираючи воїнів, які своєрідно пили воду з потоку.

Перед початком битви Гедеона з Мідіямом та Амаликом Господь звернувся до Гедеона про те, що ті, хто боїться воювати, хай відійдуть. Двадцять дві тисячі відійшли, а десять тисяч залишилося. Потім Господь наказав Гедеонові, щоб той взяв вояків й повів їх пити воду з річки. Бог так промовив до Гедеона: «… Кожний, хто питиме воду своїм язиком, так, як п’є собака, поставиш його окремо, і кожний, хто клякне на свої коліна щоб пити, відлучиш його окремо» (Суд 7,5). На вказівку Господа, Гедеон вибрав 300 осіб, що пили воду язиком, хлептали мов собака. «І сказав Господь до Ґедеона: Трьома сотнями мужів, що пили, спасу вас і передам Мадіяма в твою руку, і ввесь народ хай відійде, чоловік до його місця» (Суд 7,7). Усю справу війни вирішував Бог, відібравши триста осіб з десяти тисяч, що бажали воювати. А військо Мідіяма та Амалика було численне. Ось як це писано у книзі Суддів: «І Мадіям, і Амалик, і всі східні сини отаборилися в долині, як саранча численністю, і їхнім верблюдам не було числа, але численністю були наче пісок, що на березі моря» (Суд 7,12). Розуміємо якому численному війську протистояло триста воїнів Гедеона, чоловіка, який слухав Господа й чинив його волю. Автор псалмів виразно навчає: «… Якщо Господь не збудує дім, даремно трудилися будівничі. Якщо Господь не стерегтиме місто, даремно чував сторож» (Пс 126,1).

За усім життям людини стоїть Господь, бо він знає наперед вчинки кожної людини, але він не впливає, щоб вона так чинила, бо шанує її вільний вибір! Бог готовий слухати моління чи благання людини, щоб допомогти їй, коли вона його просить. «Просіть і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам» (Мт 7,7), це – слова Ісуса Христа. Він вказує, щоб звертатися до його Небесного Батька моліннями, просячи помочі. Тому, в наших складних обставинах не впадаймо у розпач, не нарікаймо. Лиш на Господа надіймося та від нього очікуймо допомоги!

Наша велика надія на Богородицю, яка завжди боронила українську землю та її народ перед ворогами. Несемо важкий хрест жорстокої війни. «Катована Україна», так сказав Папа, але віримо, що несемо хрест Божої перемоги! Просімо ще ревніше Богородицю, благаймо її, щоб випросила у свого Сина закінчення війни. Хай Бог завершить війну так, як найкраще знає він! Бог – наш мир, наша перемога, наша любов!

Останні новини

13 червня 2024 року у приміщенні Будинку офіцерів владика Володимир у співслужінні військових капеланів освятив «Вибір» - простір...
Вознесіння ГНІХ Ді 1,1-12, Лк 24,36-53. Храм Вознесіння, Левандівка 13.06.2024. Святий апостол Лука описує у книзі Діяння подію...
Через Вознесіння Ісуса Христа не пропадає його любов до світу, вона присутня серед нас. Не шукаймо Ісуса за...
Ді 18,22-28; Ів 12,36-47. Храм святого Онуфрія, Львів 12.06.2024. Святий апостол Павло обходив міста, щоб голосити слово Боже....
Звідки черпати сили в час війни? Пресслужба Львівської Архиєпархії ініціювала зустріч із представниками львівських медіа. Розпочався захід з...