Сьогодні, 29 липня 2023 року, виповнюється 158-а річниця від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького. Львівський Митрополит Андрей Шептицький очолював Українську Греко-Католицьку Церкву в період двох світових воєн. Пропонуємо Вашій увіазі 10 актуальних думок греко-католицького архиєрея, які він висловив у воєнний час першої та другої світових воєн. Нехай вони будуть для нас підтримкою і дороговказом у цей страшний воєнний час.
До військових
«Нехай Боже слово, наша молитва і наші благословенства стоять при Вас в хвилі сповнення важкого обов’язку, злученого, може, для многих з жертвою життя»;
«Ви, що у бою щодня наражені на смерть, пам’ятайте заховувати серце, чисте від гріха, будьте все готові ставати перед Божим Престолом і здавати справу з цілого життя. Хоробро сповніть обов’язки! Побіда певна, а справа свята!»;
До мирних громадян
«А Ви, що лишаєтеся дома, усильними молитвами просіть о ласку з неба і благословенство для тих, що проливають кров за вітчину»;
«Ми всі в руках доброго Отця Бога, в Нім ціла наша надія — надія, що здорово вернуть наші діти, які нині ідуть в огонь, надія, що побідимо»;
«Чекають нас місяці тяжкі, повні болів і хрестів, та опісля — ясна побіда і красша доля. Будемо боротися за волю нашого народу, за святу справу віри. З нами Бог!»;
«Не мають чого боятися ті, що ждуть певної світлої побіди!»
Про спокій під час війни
«Заховуйте супокій. В Божих руках наша доля; без Божої волі і волос з голови не спаде. В Бозі наша надія і сила. В огні сеї страшної війни виковуєся красша для нас доля»
Про небезпеку смерті і втрату віри
Мусимо чувати і гаряче молитися, бо ми не знаємо ні часу, ні години, коли нас Бог покличе до себе. Вже в часі мира має кожний християнин так жити, щоб усе був готовий умерти. Оскільки ж більше в часі війни. Смерть грозить нам з усіх усюдів;
Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна».
Про ідентичність російського православ’я
У них відправа така сама, як у нас, вони називають себе православними і ми православні. Наше православіє є церковне, їх православіє — державне, що так скажуть: казьонне, то є. вони спирають своє православіє на державній силі, ми черпаємо ту силу в єдності зі святою Католицькою Церквою, через котру спливає Ласка Божа і в котрій є правдиве джерело спасення.
Джерело: Шептицький Андрей. Пастирські послання 1899–1914 рр., т. 1. — Львів: Видавництво «Артос»; Шептицький Андрей. Пастирські послання 1939–1945 рр., т. 3. — Львів: Видавництво «Артос».
Підготувала: Христина Потерейко
Фото: Ecclesiast — історія УГКЦ
